Volkswagen подав до суду на Індію через рекордний податковий штраф у $1,4 млрд

Концерн Volkswagen подав позов до суду в Мумбаї, оскаржуючи податкову вимогу, висунуту індійською владою.

“Volkswagen оскаржує вимогу Індії щодо податку в розмірі $1,4 млрд, стверджуючи, що це суперечить правилам імпорту та загрожує іноземним інвестиціям у країні”, – йдеться в повідомленні.

Індійська влада звинувачує Volkswagen у заниженні мит при ввезенні автомобілів Skoda, Audi і Volkswagen. За версією податківців, концерн імпортував автомобілі майже зібраними, але декларував їх як окремі запчастини.

Готові авто (CKD) обкладаються митом 30-35%, а запчастини – 5-15%. Індія вважає, що Volkswagen штучно розділив постачання, щоб знизити податки.

Volkswagen запевняє, що узгоджувала свою схему постачання з індійською владою з 2011 року. Окрім того, в компанії зазначили, що діяли в межах законів, а не намагалася ухилятися від податків.

Також там додали, що новий податковий штраф ставить під загрозу інвестиції Volkswagen в Індії на $1,5 млрд.

Якщо Volkswagen програє, сума штрафу може зрости до $2,8 млрд, що перевищує його річний оборот в Індії ($2,19 млрд).

В результаті витоку даних Volkswagen конфіденційна інформація 800 тис. власників електромобілів стала доступною, включаючи GPS-координати та рівень заряду акумулятора.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран має швидко надати нові пропозиції щодо ядерної угоди, інакше країну очікують “набагато сильніші” удари. На тлі провалу переговорів у Вашингтоні знову почали активно обговорювати військовий сценарій.

Війна в Ірані вже коштувала глобальному бізнесу щонайменше $25 млрд, і ця цифра продовжує зростати, свідчить аналіз звітності сотень компаній зі США, Європи та Азії.

Росія та Білорусь провели спільні навчання із відпрацюванням застосування тактичної ядерної зброї. Маневри відбулися наступного дня після масштабної атаки українських дронів на Москву та Московську область.

ЄС та Україна продовжують перемовини щодо Меморандуму про взаєморозуміння з надання Україні макрофінансової допомоги у межах кредиту на 90 млрд євро, заявив речник Єврокомісії Балаж Уйварі.

Протягом останніх чотирьох місяців переговорники зі США, Гренландії та Данії, яка контролює зовнішню політику Гренландії, проводять у Вашингтоні закриті переговори щодо майбутнього Гренландії. Починаючи з січня, сторони зустрічались близько 5 разів з цього питання.