ВР прийняла в першому читанні законопроєкт про посилення покарання за військові порушення
Джерело: нардепи Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк, Ірина Геращенко
В середу, 10 квітня, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення.
Олексій Гончаренко повідомив, що за відповідний законопроєкт проголосували 254 народні депутати.
За словами Гончаренка, спершу в законопроєкті хотіли ввести кримінальну відповідальність за відмову від проходження ВЛК замість адміністративної, проте “вчора її вирішили все таки прибрати”.
“Увага, так як питання пройшло тільки в першому (а не в цілому), то по факту схвалено зараз урядову версію з усіма нормами. Вона має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті”, – наголосив нардеп Железняк.
Співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко заявила, що метою цього законопроєкту є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вона зазначила, що в законопроєкті пропонуються збільшення розмірів штрафів і тривалості адміністративного затримання (до 3 років), які перевищують стандарти навіть кримінального законодавства.
За її словами, мінімальна сума штрафу за такі порушення становитиме 8500 гривень (раніше було 510 грн), а максимальна – 204 000 гривень (раніше 8500 грн).
Геращенко зазначила, що в законопроєкті встановлюються жорсткіші санкції за порушення військового обліку, такі як дезертирство.
- 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
- 9 квітня Комітет національної безпеки та оборони підготував остаточний варіант мобілізаційного законопроєкту до другого читання. Зауважимо, кожна правка може бути врахована, або ж відхилена безпосередньо під час голосування.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.