«Всеосяжний» договір між РФ та Іраном міститиме пункти про оборонну співпрацю

Джерело: Reuters

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що “всеосяжний” договір, який мають підписати Росія та Іран, міститиме пункти про оборонну співпрацю.

“Угода про всеохопне стратегічне партнерство між Росією та Іраном, яка зараз готується, стане вагомим фактором зміцнення російсько-іранських відносин”, – сказав Лавров.

Він додав, що угоду підпишуть “у найближчому майбутньому”. Він також повідомив, що РФ очікує на візит президента Ірану Масуда Пезешкіана до кінця 2024 року.

“Це підтвердить прагнення сторін до тіснішої співпраці у сфері оборони та взаємодії в інтересах миру і безпеки на регіональному і глобальному рівнях”, – додав Лавров.

При цьому російський міністр не уточнив, у якому форматі будуть виконуватись оборонні зв’язки.

Варто зауважити, що влітку РФ підписала “всеосяжний” договорів з КНДР. Через кілька місяців після цього Північна Корея відправила своїх військових до РФ, які, ймовірно, будуть задіяні у війні проти України.

Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.

Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.

Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.

На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.

Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.