Виробничі можливості оборонної промисловості втричі перевищують нинішній бюджет
Джерело: interfax-Україна
Міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив, що на 2024 рік у своєму розпорядженні Україна має $6 млрд на закупівлю озброєння. Натомість виробничі можливості української оборонної промисловості утричі вищі за такий бюджет.
Камишін пояснив, що весь бюджет оборони на 2024 рік становить близько $40 млрд. Зокрема з цієї суми близько $30 млрд це зарплати і виплати військовослужбовцям. А з вирахуванням витрат на ПММ і форму, на купівлю озброєнь залишається $6 млрд.
Це та сума, яку ми сьогодні маємо в контрактах для наших виробників, насамперед українських, і це дуже мало, оскільки наші виробничі можливості втричі більші, — зазначив міністр.
Він зауважив, що нині Україна веде переговори з партнерами стосовно купівлі виробів української військової промисловості з передачею озброєння Силам оборони.
Станом на сьогодні Україна готова закривати низку позицій в оборонних потребах власним виробництвом. Зокрема мовиться про бронетехніку, всі види (наземні, літальні, морські) безпілотні системи, артилерійські системи.
Раніше стало відомо, що українські збройові заводи зіштовхуються з низкою проблем — від того, що не встигають за мінливими потребами командирів на полі бою, до власної вразливості перед ударами далекобійних російських ракет. Також з початку війни уряд намагався стати більш ефективним, зокрема, зробивши процес укладання контрактів більш прозорим. Та посадовці кажуть, що країна має пройти довгий шлях.
Водночас попри виклики, однією з історій успіху є українська індустрія безпілотних літальних апаратів. зазначається, що морські дрони українського виробництва виявилися ефективною зброєю проти російського флоту у Чорному морі.
За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, нині в Україні функціонують близько 200 компаній, які займаються розробкою безпілотників, і обсяги виробництва стрімко зросли. За його твердження, у грудні здійснено у 50 разів більше постачань, ніж роком раніше.
- Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з віцепрезидентом Інституту миру США Вільямом Тейлором заявила, що в Україні збільшуватимуть локалізацію власного виробництва, зокрема в оборонній галузі.
- Міністр оборони України Рустем Умєров під час британсько-української конференції з оборонної промисловості у Києві повідомив, що метою Міноборони на 2024 рік є локалізація виробництва озброєнь в Україні.
- Україна та Франція працюють над створенням спільних підприємств і локалізацією виробництва. Країни продовжують вести продуктивний діалог щодо відновлення України, не чекаючи закінчення війни, зокрема щодо поглиблення співпраці між компаніями, страхування ризиків, допомоги у гуманітарному розмінуванні, підтримки експорту.
- Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні зазначив, що виробництво зброї та снарядів в Україні “демонструє позитивну динаміку”.
- Німецький оборонний концерн Rheinmetall найближчим часом розпочне зведення в Україні заводу з виробництва боєприпасів. Голова компанії Армін Папперґер додав, що у планах також виробництво бронетехніки.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.