Як українці ставляться до біженців, ВПО та російськомовних – опитування КМІС

Джерело: КМІС

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати соціологічного дослідження, проведеного в жовтні 2025 року щодо ставлення українців до біженців, внутрішньо переміщених осіб, українців в окупації, російськомовних громадян та етнічних росіян.

Ставлення до біженців

Ставлення до біженців, які зараз перебувають за кордоном, залишається загалом толерантним: 47% опитаних готові допустити їх у своє найближче соціальне оточення (як членів родини, друзів, сусідів або колег), ще 43% погоджуються, щоб вони жили в Україні. Тобто, загалом 89% населення допускають біженців в українське суспільство, а ксенофобне ставлення (не пускали б в Україну чи пускали б тільки як гостей) мають лише 11%.

У цілому 90% українців з розумінням ставляться до біженців і не засуджують їх. Хоча до деяких категорій, зокрема до молодих чоловіків, ставлення гірше.

У порівнянні з попередніми роками, суттєвих змін у ставленні до біженців не відбулося: негативне ставлення залишається маргінальним, домінує позиція прийняття та розуміння.

Ставлення до внутрішньо переміщених осіб (ВПО)

З усіх досліджуваних цього разу груп, до ВПО українці ставляться найкраще: готові допустити їх у своє оточення майже 58%, ще 40% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 98%). Ксенофобне ставлення до них мають лише 2%. Тому ситуація з ВПО виглядає цілком сприятливою, пишуть соціологи.

Ставлення до українців, які опинилися на окупованій території після 24 лютого 2022 року

Ставлення до цієї категорії гірше: готові допустити їх у своє оточення 41%, ще 41% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом – 82%). Ксенофобне ставлення до них мають 18%. Порівняно з результатами дослідження 2024 року, ситуація не змінилася.

“У цілому ж ситуація зі ставленням до громадян на окупованих територіях поки що виглядає більш-менш задовільною, але вимагає постійного моніторингу і уваги. Це теж один з факторів, які впливають на шанси України повернути та успішно реінтегрувати окуповані території і українських громадян“, – вказують у КМІС.

Ставлення до російськомовних громадян України

Готові допустити їх у своє оточення 47%, ще 35% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 82%). Ксенофобне ставлення до них мають 18%.

Серед респондентів, які вдома переважно спілкуються українською мовою, 40% готові прийняти російськомовних громадян у близьке коло (а загалом 76% бачать мешканцями України). Серед респондентів, хто переважно вдома спілкується російською мовою, 74% готові прийняти українськомовного українця у ближче коло (а загалом 97% бачать мешканцями України).

“Таким чином, простежується певна прохолода до російськомовних громадян, але загалом ситуація нормальна“, – йдеться у публікації.

Ставлення до громадян України, які є росіянами за національністю

До цієї групи найгірше ставлення з досліджуваних цього разу. Готові допустити їх у своє оточення 38%, а 30% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 68%). Ксенофобне ставлення до них мають 32%.

“Звичайно, ставлення до росіян-громадян України набагато краще, ніж до росіян-громадян Росії, яких не пускали б в Україну навіть як гостей 82%, але все одно ця ситуація викликає занепокоєння і може негативно вливати на єдність нашого суспільства“, – вказують у КМІС.

У Франції започаткували нову літературну премію Prix Pascal, якою нагороджуватимуть авторів художніх творів, створених у співпраці зі штучним інтелектом.

Російські війська атакували безпілотниками об’єкт залізничної інфраструктури в Полтаві. Попередньо, люди не постраждали.

У південнокорейському місті Пусан триметрова акула, яка понад місяць провела у штучному каналі, повернулася туди за кілька годин після того, як рятувальники допомогли їй вибратися до моря. Це була вже третя спроба звільнити тварину.

Фінляндія спрямує додаткові 5 млн євро до Фонду енергетичної підтримки України.

Президент США Дональд Трамп зателефонував засновнику SpaceX Ілону Маску та попросив скасувати обмеження на використання військової версії Starlink в Україні.