Як українці ставляться до біженців, ВПО та російськомовних – опитування КМІС
Джерело: КМІС
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати соціологічного дослідження, проведеного в жовтні 2025 року щодо ставлення українців до біженців, внутрішньо переміщених осіб, українців в окупації, російськомовних громадян та етнічних росіян.
Ставлення до біженців
Ставлення до біженців, які зараз перебувають за кордоном, залишається загалом толерантним: 47% опитаних готові допустити їх у своє найближче соціальне оточення (як членів родини, друзів, сусідів або колег), ще 43% погоджуються, щоб вони жили в Україні. Тобто, загалом 89% населення допускають біженців в українське суспільство, а ксенофобне ставлення (не пускали б в Україну чи пускали б тільки як гостей) мають лише 11%.
У цілому 90% українців з розумінням ставляться до біженців і не засуджують їх. Хоча до деяких категорій, зокрема до молодих чоловіків, ставлення гірше.
У порівнянні з попередніми роками, суттєвих змін у ставленні до біженців не відбулося: негативне ставлення залишається маргінальним, домінує позиція прийняття та розуміння.
Ставлення до внутрішньо переміщених осіб (ВПО)
З усіх досліджуваних цього разу груп, до ВПО українці ставляться найкраще: готові допустити їх у своє оточення майже 58%, ще 40% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 98%). Ксенофобне ставлення до них мають лише 2%. Тому ситуація з ВПО виглядає цілком сприятливою, пишуть соціологи.
Ставлення до українців, які опинилися на окупованій території після 24 лютого 2022 року
Ставлення до цієї категорії гірше: готові допустити їх у своє оточення 41%, ще 41% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом – 82%). Ксенофобне ставлення до них мають 18%. Порівняно з результатами дослідження 2024 року, ситуація не змінилася.
“У цілому ж ситуація зі ставленням до громадян на окупованих територіях поки що виглядає більш-менш задовільною, але вимагає постійного моніторингу і уваги. Це теж один з факторів, які впливають на шанси України повернути та успішно реінтегрувати окуповані території і українських громадян“, – вказують у КМІС.
Ставлення до російськомовних громадян України
Готові допустити їх у своє оточення 47%, ще 35% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 82%). Ксенофобне ставлення до них мають 18%.
Серед респондентів, які вдома переважно спілкуються українською мовою, 40% готові прийняти російськомовних громадян у близьке коло (а загалом 76% бачать мешканцями України). Серед респондентів, хто переважно вдома спілкується російською мовою, 74% готові прийняти українськомовного українця у ближче коло (а загалом 97% бачать мешканцями України).
“Таким чином, простежується певна прохолода до російськомовних громадян, але загалом ситуація нормальна“, – йдеться у публікації.
Ставлення до громадян України, які є росіянами за національністю
До цієї групи найгірше ставлення з досліджуваних цього разу. Готові допустити їх у своє оточення 38%, а 30% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 68%). Ксенофобне ставлення до них мають 32%.
“Звичайно, ставлення до росіян-громадян України набагато краще, ніж до росіян-громадян Росії, яких не пускали б в Україну навіть як гостей 82%, але все одно ця ситуація викликає занепокоєння і може негативно вливати на єдність нашого суспільства“, – вказують у КМІС.
- Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського станом на кінець січня становить 61%, водночас 33% опитаних заявили про недовіру. Таким чином, баланс довіри й недовіри є позитивним і складає +28%.
Кремль підтвердив, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер наразі перебуває в РФ з візитом. Раніше російські державні медіа повідомляли, що його помітили в Москві.
ВООЗ закликала країни відмовитися від загальних заборон на поїздки через спалах Еболи в Демократичній Республіці Конго. В організації заявляють, що такі обмеження порушують ланцюги постачання та ускладнюють реагування на кризу.
Єврокомісія представила пропозиції щодо технологічного суверенітету, які мають зменшити залежність ЄС від США та Китаю. У Брюсселі хочуть гарантувати, що жоден іноземний уряд або компанія не зможе відключити критично важливі цифрові сервіси в Європі.
США, Велика Британія, Канада, Австралія та Нова Зеландія (Five Eyes) заявили про нову хвилю китайського онлайн-шпигунства. За даними спецслужб, під ударом – військові, урядовці, дипломати, експерти з безпеки, журналісти та працівники аналітичних центрів.
Чеська поліція підтвердила, що білий порошок, знайдений в автомобілі митрополита Російської православної церкви Іларіона, виявився кокаїном. Машину священнослужителя зупинили поблизу Праги після анонімного повідомлення.