Єдина лікарня в Куп’янську на Харківщині припинила роботу через російські обстріли

У Куп’янську на Харківщині через російські обстріли зупинив роботу єдиний місцевий медичний заклад.

Очільник Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич пояснив, що через постійні обстріли поруч із медзакладом було необхідно ухвалити рішення про його закриття задля безпеки людей.

“У Куп’янську закрили лікарню і територіальний центр, тому що є небезпека, активність FPV-дронів і вчора, і позавчора була дуже велика, і є потрапляння по цивільних автівках. Раніше постійно були удари по швидкій допомозі, тому є певна небезпечна ситуація для працівників. Треба було ухвалювати рішення, які допоможуть зберегти життя людей, тому що поруч із територіальним медичним об’єднанням постійно прилітало, навпроти медичного об’єднання позавчора прилетіло у навчальний заклад”, – розповів Андрій Канашевич.

Зазначається, що якщо будуть поранені, екстрена меддопомога буде їх вивозити в інші населені пункти, або робити стабілізацію на місці й потім вивозити.

У Куп’янську на Харківщині троє медпрацівників отримали поранення через атаку російського FPV-дрона.
Російські окупанти масовано обстріляли місто Куп’янськ на Харківщині керованими авіабомбами (КАБ).

Росія системно позбавляє громадянства кримських татар, засуджених за політичними мотивами, одночасно погрожуючи депортацією після відбуття терміну ув’язнення. Про це повідомила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва.

9 вересня на 30-му засіданні у форматі “Рамштайн” партнери оголосили про нову посилену військову допомогу Україні.

В Європейському парламенті відзначили історію українського хлопця Олександра та його бабусі, які до початку повномасштабного вторгнення Росії проживали в Маріуполі.

Російський дрон атакував будинок польського подружжя саме тоді, коли вони дивилися по телевізору новини про безпілотники РФ, що порушили повітряний простір Польщі.

Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.