ЄС вперше розгляне вторинні санкції проти країн за допомогу Росії – Bloomberg

Джерело: Bloomberg 

Європейський Союз розглядає можливість уперше застосувати механізм вторинних санкцій проти третіх країн, які допомагають Москві обходити чинні обмеження, повідомляють джерела, знайомі з перебігом обговорень.

Міністри закордонних справ країн ЄС зберуться в Копенгагені наприкінці цього тижня. Очікується, що вони обговорять застосування так званого інструменту протидії обходу санкцій, ухваленого ще 2023 року, втім, досі не використаного. Цей механізм дозволяє забороняти експорт, постачання або передачу певних товарів державам, котрі допомагають Росії уникати санкційного режиму.

Окрім цього, міністри планують розглянути можливість розширення обмежень проти російського нафтового, газового та фінансового секторів, а також додаткові заходи щодо імпорту й експорту російських товарів.

Як уточнюють джерела, зустріч матиме неформальний характер і не буде безпосередньо присвячена підготовці нового пакета санкцій.

Нині Євросоюз працює над 19-м пакетом обмежень, головний акцент якого зроблять на питанні викрадених Росією українських дітей. Ця тема раніше викликала значний інтерес у президента США Дональда Трампа, коли він обговорював врегулювання з європейськими лідерами у Білому домі.

Ще 19 серпня стало відомо, що ЄС планує завершити роботу над новим пакетом санкцій до вересня. Попередній, 18-й пакет, включав обмеження проти 18 фізичних і 41 юридичної особи, заборону на продаж нафтопродуктів із російської сировини, санкції проти індійського НПЗ, обмеження для 22 російських банків і Російського фонду прямих інвестицій, а також повну заборону будь-яких транзакцій із “Північним потоком” і “Північним потоком-2”.

Водночас, як раніше повідомляв Sky News із посиланням на джерела, наближені до керівництва Ради ЄС, у Брюсселі розглядають і протилежний сценарій – можливість поступового пом’якшення санкцій у разі досягнення режиму повного припинення вогню. Водночас передбачено, що у випадку будь-якого порушення домовленостей Москвою обмеження будуть негайно відновлені.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.