ЄЦБ уперше з 2023 року підвищив ставки через інфляційний тиск
Джерело: The Guardian.
Європейський центральний банк уперше з 2023 року підвищив відсоткові ставки, реагуючи на прискорення інфляції в єврозоні. Основною причиною стало подорожчання енергоносіїв на тлі війни в Ірані. Депозитну ставку ЄЦБ збільшили з 2% до 2,25%, а ставку за основними операціями рефінансування – з 2,15% до 2,4%. У травні інфляція в єврозоні зросла до 3,2% проти 3% у квітні, тоді як цільовий показник регулятора становить 2%.
Президентка ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що подальший вплив війни на ціни та економічне зростання залежатиме від тривалості енергетичного шоку.
“Повні наслідки війни для середньострокової інфляції та зростання залежатимуть від інтенсивності й тривалості шоку цін на енергоносії, а також від масштабу його непрямих і вторинних ефектів”, – сказала Лагард.
Регулятор також погіршив прогноз зростання економіки єврозони. Тепер ЄЦБ очікує зростання на 0,8% у 2026 році та на 1,2% у 2027 році, тоді як попередні оцінки були трохи вищими.
За словами Лагард, ризики для економіки зміщені в бік погіршення, адже тривалі перебої з енергопостачанням можуть утримувати ціни на нафту й газ високими довше, ніж очікувалося. До цього ЄЦБ не поспішав підвищувати ставки, розраховуючи на можливу мирну угоду між США та Іраном. Однак домовленості поки немає, а нафта залишається дорожчою за 90 доларів за барель.
Головний європейський економіст Deutsche Bank Марк Волл назвав рішення ЄЦБ важливим сигналом, адже це перше підвищення ставки великим центробанком у відповідь на нинішній енергетичний шок.
Водночас він вважає, що ринки можуть переоцінювати масштаби подальшого посилення політики ЄЦБ. За його словами, інфляційні ризики зберігаються, але економіка єврозони вже демонструє ознаки сповільнення.
- Європейський Союз планує отримати додаткові мільярди євро із заморожених російських активів, інвестуючи їх у більш ризиковані фонди. Цей план передбачає збільшення фінансової підтримки Україні, при цьому уникаючи звинувачень у привласненні грошей Росії.
- До Державного бюджету надійшло 236 млн євро у межах проєкту Світового банку PEACE in Ukraine. Ці кошти надав Міжнародний банк реконструкції та розвитку під гарантію уряду Королівства Швеція, зауважила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
8 листопада у частині областей України вимушено застосовуватимуть заходи обмеження споживання.
Росія вже використовує супутникову мережу “Рассвет” для військового зв’язку над Україною. Її позиціонують як російський аналог Starlink. Система може підвищити точність російських ударних дронів і ускладнити їхнє перехоплення.
Перші евакуйовані жителі Олешок завершили лікування та виписалися з лікарень. Вони вирушили до родичів на підконтрольній Україні території. Іншим евакуйованим продовжують надавати медичну, соціальну та психологічну допомогу.
Програма Державного департаменту США “Винагорода за справедливість” пропонує винагороду до 20 мільйонів доларів за інформацію про ядерну програму Ірану.
Серед співробітників Служби безпеки України поширюють повідомлення із закликом зібрати кошти на заставу за генерала Сергія Дуку, якого підозрюють у причетності до злочинної організації у справі “Карфаген”.