«Євроінтеграція без русифікації» – мовні експерти застерігають від законопроєкту №10288

Джерело: Тарас Шамайда/Facebook

Нам пропонують повернути мовну політику у часи Ківалова й Колесніченка, застерігає співкоординатор руху добровольців “Простір свободи”, мовний експерт Тарас Шамайда.

Уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт №10288, спрямований нібито на захист національних меншин. Одначе, поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови і руйнують механізми її захисту.

Що найнебезпечніше, зазначає Шамайда, дозволяють після п’ятирічного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей.

Це найбільша загроза реваншистських змін до мовного законодавства за останні чотири роки. Уряд не дослухався до закликів не допускати штучного протиставлення захисту прав меншин і захисту державної мови та не чіпати закони про мову, освіту та медіа, – наголосив експерт.

Він зауважив, що проєкт писався кулуарно, його “громадське обговорення” тривало лише один день, а від парламенту вимагається ухвалити одразу в цілому вже на початку грудня.

Протягування змін, спрямованих нібито на захист демократії, відбувається в найкращих традиціях авторитарних режимів, з порушенням демократичних процедур і без реального діалогу з суспільством.

Шамайда зазначив, що нині мовиться про масову русифікацію, лише відкладену в часі на кілька років (що створює небезпечну ілюзію, буцімто це буде не скоро і “якось розсмокчеться”). Після ухвалення проєкту №10288:

телеканали та радіостанції зможуть мовити українською не 80-90% часу, а лише 30%;
телеканали й радіостанції, які мовлять мовою будь-якої меншини, одразу зможуть заповнити 25% ефіру російською, а за кілька років зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції, в т.ч. загальнонаціональні.

Ба більше, наголосив експерт, саме поняття програми чи фільму українською мовою перетворюється на порожній звук, оскільки в формально україномовних програмах чи фільмах “допускається використання інших мов без дублювання або озвучення (…) у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами (…) національних меншин”.

Окрім цього, де-факто знищується вимога видавати хоча б 50% назв книжок українською мовою, оскільки вона не поширюватиметься “на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин”. Книгарні зможуть обійти вимогу мати 50% україномовного асортименту.

Достатньо назватися спеціалізованою книгарнею для реалізації прав національних меншин, і можна буде хоч 100% продукції продавати російською, – пояснив він.

За словами Шамайди, це далеко не повний перелік небезпечних норм проєкту. У ньому передбачені й аудіовізуальна реклама та будь-які матеріали виборчої агітації без україномовних версій, та інші речі, які не стільки захищають права меншин, скільки дискримінують решту громадян України.

Нам пропонують значною мірою повернути мовну політику в 2013 рік, у часи Ківалова й Колесніченка. Які, до речі, теж виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції. Це суперечить Конституції, створює довгострокові загрози національній безпеці, руйнує національну єдність, провокуючи суспільне протистояння.

Мовний експерт переконаний, що уряд провалив комунікацію в питанні законодавства про національні меншини як з європейськими партнерами, так і з українським суспільством, і тепер намагається “задобрити” Орбана й інших шантажистів, нехтуючи інтересами українців та української мови.

Ухвалення законопроєкту №10288 у поданому вигляді є категорично неприйнятним, заявив Шамайда, наголосивши, що “європейська інтеграція і русифікація – несумісні”.

Він також закликав депутатів Верховної Ради ретельно переписати законопроєкт, не залишивши в ньому жодної антиукраїнської, особливо русифікаторської норми.

До цієї роботи парламент має залучити громадські й експертні середовища і вийти на текст, який забезпечує євроінтеграцію без русифікації та який консенсусом підтримає весь парламент, – резюмував експерт.

Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав програму популяризації української мови.
28 вересня у Національному заповіднику “Софія Київська” презентували сучасний переклад Біблії українською мовою.
10 листопада уряд прийняв рішення щодо виключення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російським та радянським діячам.
28 вересня 2014 року – рівно 6 років тому – у Харкові знесли пам’ятник Леніну висотою 20 метрів. Він простояв на майдані Свободи 50 років та вважався найбільшим пам’ятником Леніну в Україні.
Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.