«Європа повинна взяти на себе більш значну роль» — президент Литви про озброєння України
Джерело: Etaplius
В умовах відсутності отримання Україною обіцяної військової допомоги — президент Литви Гітанас Науседа висловив переконання, що Європейський союз має взяти на себе більш активну роль у наданні допомоги Києву. Він підкреслив необхідність термінового нарощування військового потенціалу Литви та ЄС, як у здійсненні закупівель, так і в інших формах співпраці.
“Європа повинна взяти на себе більш значну роль, коли в інших союзників немає ні політичної волі, ні можливості надати необхідне військове обладнання. А в Європі відбуваються дуже значні військові зміни, які насамперед пов’язані зі зміцненням її оборонної промисловості”, — сказав президент Литви.
Науседа висловив переконання, що спільні закупівлі та багатостороннє військове співробітництво можуть виявитися дієвими інструментами для досягнення цієї мети. Водночас він підкреслив необхідність не втрачати часу і посилити оборонні здатності як у Литві, так і в усьому ЄС.
Щодо надання допомоги Україні, Науседа вказав, що хоча цей процес прискорився порівняно з минулим, проте на досягнення домовленостей все ще йде чимало часу.
- В п’ятницю, 19 січня, у міністерстві оборони Естонії повідомили, що Естонія, Латвія та Литва схвалили план будівництва оборонних споруд на своїх кордонах з Росією та Білоруссю.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.