Європа входить у зиму з найнижчими запасами газу з 2022-го – Reuters

Джерело: Reuters

Європейські запаси природного газу скоротилися до найнижчого рівня для цієї пори року за всю історію спостережень із 2011 року після скорочення глобальних постачань СПГ через кризу на Близькому Сході.

За даними Gas Infrastructure Europe, нині європейські газові сховища заповнені менш ніж на 58%. Це приблизно на 12% менше проти аналогічного періоду минулого року.

Ситуація нагадує енергетичну кризу 2022 року, котра призвела до інфляції та скоротила прибутки промисловості. Тоді ціни зросли до рекордних понад €300 за МВт·год.

Після тієї кризи Євросоюз запровадив ціль щодо заповнення сховищ на 90% до листопада. Згодом вимогу послабили: тепер країни мають досягти рівня 80% до грудня.

Європа стала менш залежною від газу

Порівняно з 2022 роком Європа скоротила споживання газу та збільшила використання відновлюваних джерел енергії. Також країни ЄС швидко розширили інфраструктуру для імпорту скрапленого природного газу, що дало більше можливостей для диверсифікації постачань.

Водночас зростання ролі СПГ зробило європейський ринок більш залежним від світової конкуренції. На відміну від частини трубопровідних контрактів, постачання скрапленого газу можуть дорожчати залежно від ситуації на глобальному ринку.

Одним із факторів тиску стало закриття Ормузької протоки після початку конфлікту довкола Ірану. Через цей маршрут зазвичай проходить близько 20% світових постачань СПГ із Катару.

На тлі перебоїв європейські ціни на газ наприкінці липня майже вдвічі перевищували довоєнний рівень — вони зросли приблизно з €31 до майже €60 за МВт·год. Згодом ціни дещо знизилися — приблизно до €53 за МВт·год через очікування врегулювання між США та Іраном.

Холодна зима може призвести до нового стрибка цін

За оцінками аналітиків, залежно від відновлення руху через Ормузьку протоку ціни на газ узимку можуть коливатися в діапазоні €60–80 за МВт·год.

У разі відсутності катарських постачань та холоднішої за норму зими середня ціна на спотовому ринку може зрости до €110 за МВт·год у період із листопада по березень. За такого сценарію запаси у сховищах до кінця березня можуть скоротитися приблизно до 10%.

Водночас створення більшого резерву — близько 16% запасів — може призвести до зростання середньої ціни газу до €210 за МВт·год.

Газові сховища ЄС можуть містити трохи понад 102 млрд кубометрів газу. У звичайну зиму відбір із них може покривати до 30% споживання.

Єврокомісія заявляє, що ціль заповнення сховищ на 80% є достатньою для забезпечення зимових поставок і технічно досяжною. Водночас аналітики оцінюють можливий пік запасів перед зимою в межах 67–76%.

Аналітики також попереджають, що для досягнення цільового рівня запасів Європі може знадобитися втручання урядів, оскільки нинішні ринкові умови не створюють стимулів для активного закачування.

Тим часом, Євросоюз продовжує курс на відмову від російських енергоносіїв. Цілковита заборона імпорту російського СПГ має набути чинності наприкінці року.

У разі подальшого зростання цін витрати зрештою можуть відобразитися на рахунках домогосподарств і промисловості. Як зазначають аналітики Energy Aspects, високі ціни на енергію можуть залишатися проблемою не лише цієї, а й наступної зими.

Зауважимо, у квітні європейський комісар з питань енергетики Ден Йоргенсен запевнив, що Євроcоюз не планує змінювати свої плани щодо відмови від імпорту російського газу.

Використання ChatGPT під час написання навчальних текстів може знижувати активність мозку, залученість і здатність запам’ятовувати матеріал. Таких висновків дійшли дослідники MIT Media Lab у попередньому експерименті, який ще не пройшов рецензування.

Президент США Дональд Трамп заявив, що планує використати нафту з Венесуели для поповнення стратегічного резерву країни.

Посол Росії в Молдові Олег Озеров заявив, що західні країни нібито озброюють Кишинів, готуючи країну до можливого конфлікту з Росією.

Індія та Узбекистан домовилися збільшити обсяг двосторонньої торгівлі до 5 мільярдів доларів протягом наступних чотирьох років. Домовленість була досягнута під час візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Ташкента.

Непал планує домагатися від Китаю значно оперативнішого обміну даними про льодовики, рівень води та ризики лавин після катастрофічної повені, яка забрала життя майже 800 людей у двох країнах. Влада хоче отримувати інформацію кожні 10 хвилин, щоб швидше попереджати населення.