Європейські країни опинилися у зоні ураження іранських ракет
Джерело: Bild
Після повідомлень про удар по військовій базі Дієго-Гарсія в Індійському океані західні експерти обговорюють можливу дальність іранських ракет і наслідки для безпеки Європи.
База розташована приблизно за 4000 кілометрів від території Ірану, що перевищує раніше озвучену дальність іранських ракет. Офіційного підтвердження характеристик застосованого озброєння нині немає.
Військові аналітики припускають, що могла бути використана модернізована версія ракет типу Khorramshahr або носії, створені на базі космічних ракет-носіїв. Такі системи теоретично здатні долати значні відстані, втім, водночас можуть втрачати точність.
Завжди вважалося, що вони здатні долати лише від 2000 до 2500 кілометрів. Або ракети мають більшу дальність, ніж раніше оцінювали розвідувальні служби, або їх запускали без бойових частин, — зазначив у коментарі Bild військовий експерт Карло Масала.
Аналітики зауважують, що за дальності близько 4000 кілометрів потенційно в зоні досяжності опиняються і європейські міста, однак країни НАТО мають системи протиракетної оборони, призначені для перехоплення балістичних цілей.
Раніше представник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що будь-які дії Європи проти Тегерана будуть розцінюватися як співучасть у справах “агресорів” та як “акт війни проти Ірану”. Таке звернення є відповіддю на позицію Франції, Німеччини та Великої Британії.
1 березня ці країни оголосили про готовність вжити “оборонні заходи” проти Ірану. Фрідріх Мерц, Емманюель Макрон та Кір Стармер виступили із заявою, в якій засудили “невибіркові ракетні атаки” Ірану на країни Близького Сходу. Європейські лідери пригрозили Тегерану військовими заходами, пообіцявши при необхідності знищувати іранські ракети та безпілотники для захисту своїх інтересів та союзників у регіоні. У заяві також зазначалося, що лідери погодили свої дії зі США та близькосхідними партнерами.
За словами Багаї, Тегеран вважає такі заяви загрозою.
Як відомо, вранці 28 лютого Ізраїль завдав превентивних ударів по Ірану та тепер готується до ударів у відповідь. Згодом президент США Дональд Трамп підтвердив початок операції проти Ірану.
Своєю чергою, Корпус вартових Ісламської революції заявив про запуск масштабної наступальної операції проти Ізраїлю та американських об’єктів у регіоні. Операція стала відповіддю на ліквідацію верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.
Китай розкритикував військові дії США та Ізраїлю проти Ірану, попередивши, що вони ризикують занурити Близький Схід у глибшу нестабільність та підірвати міжнародне право.
- Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 1 березня заявив про готовність Сполученого Королівства завдавати ударів по іранських об’єктах, якщо Тегеран не припинить масовані атаки на союзників у регіоні. Він також анонсував залучення українських фахівців з ППО для допомоги партнерам.
- Після того як вночі безпілотник камікадзе типу “Shahed” уразив британську авіабазу Акротірі, Міністерство оборони Греції оголосило про негайне відправлення підкріплення для захисту свого союзника. До берегів острова прямують два фрегати, один з яких оснащений новітньою антидроновою системою “Kentauros”, а повітряне патрулювання забезпечуватиме пара винищувачів F-16.
- Іранські безпілотники атакували посольство США у Саудівській Аравії. На місці атаки зайнялась пожежа.
У Лондоні під час зйомок чотирьох майбутніх фільмів про The Beatles відтворили культову обкладинку Abbey Road. Актори, які грають Джона Леннона, Пола Маккартні, Рінго Старра та Джорджа Гаррісона, пройшли тим самим пішохідним переходом біля знаменитої студії.
Міністерство внутрішніх справ США запропонувало вже цього року провести аукціон на право розвідки та можливого видобутку критичних мінералів на морському дні біля Північних Маріанських островів. Йдеться приблизно про 67 мільйонів акрів дна Тихого океану.
Спецпредставник США Джаред Кушнер заявив, що перші зрушення у реалізації плану щодо Гази можуть з’явитися вже протягом 30 днів, а повне роззброєння ХАМАС має відбутися впродовж 60–90 днів. Якщо угруповання не виконає своїх зобов’язань, Вашингтон може підтримати подальші військові дії Ізраїлю.
Петро Порошенко заявив, що Україна може входити в одну з найскладніших осеней за роки незалежності, та представив пакет пропозицій для підготовки держави до нової воєнної зими. Серед них – повернення 40 мільярдів гривень на закупівлю озброєння, прискорення оборонних розробок, захист бізнесу, підготовка громад і контроль за енергетичною стійкістю.
Президентка Молдови Мая Санду підтримала рішення полегшити транзит української аграрної продукції через країну, попри застереження місцевих фермерів. Вона заявила, що уряд має захистити молдовських виробників, але Кишинів не може “повернутися спиною” до України під час війни.