Європейські розвідники скептичні щодо до перспективи мирної угоди цього року – Reuters
Джерело: Reuters
Європейські спецслужби песимістично оцінюють шанси на досягнення угоди про припинення російсько-української війни цього року.
Керівники п’яти європейських розвідувальних агентств анонімно розповіли Reuters, що Росія не хоче швидко закінчувати війну. Четверо з них сказали, що Москва використовує переговори з США, щоб домогтися скасування санкцій і укладення бізнес-угод. Один з керівників розвідки назвав перемовини “театром переговорів”.
Ці зауваження вказують на разючу різницю в поглядах між європейськими столицями та Білим домом, який, за словами України, хоче укласти мирну угоду до червня, перед проміжними виборами до Конгресу США в листопаді.
“Росія не прагне мирної угоди. Вона прагне своїх стратегічних цілей, і вони не змінилися“, – заявив один із керівників європейських спецслужб.
За словами іншого, головна проблема полягає в тому, що Росія не хоче і не потребує швидкого миру, а її економіка “не перебуває на межі краху”. Він вказав, що Росія може бути задоволена територіально, якщо отримає решту Донецької області, але це не дозволить їй досягти своєї мети – повалення прозахідного уряду в Україні.
Третій керівник розвідки заявив, що думка, мовляв, відмова України від Донеччини швидко призведе до укладення мирної угоди, є помилковою. Чиновник вважає, що у разі таких поступок росіяни, можливо, розпочнуть реальні переговори, але потім висунуть подальші вимоги.
Один з глав розвідки також висловив занепокоєння “дуже обмеженим” рівнем навичок ведення переговорів з Росією в усьому Заході.
Двоє з чиновників заявили, що Москва намагається розділити переговори на два різних напрямки – один зосереджений на війні, а другий – на двосторонніх угодах із США, які включатимуть скасування санкцій проти Росії.
Зокрема, йдеться про згадані президентом Володимиром Зеленським двосторонні угоди про співпрацю між РФ і США на суму до 12 трильйонів доларів.
Один керівник розвідки заявив, що пропозицію розробили аби зацікавити і президента США Дональда Трампа, і російських олігархів, чию лояльність очільник Кремля Володимир Путін повинен зберегти, бо російська економіка постає перед труднощами. Чиновник зазначив, що зрештою Росія є “стійким суспільством”, яке може витримати труднощі.
Однак ще один розвідник заявив, що в другій половині 2026 року Росія матиме “дуже високі” фінансові ризики, посилаючись, серед інших факторів, на обмежений доступ Москви до ринків капіталу через санкції та високі витрати на запозичення.
Деякі аналітики вважають, що економіка Росії перебуває десь між стагнацією та рецесією після зростання лише на 1% минулого року.
- Глава Росії Володимир Путін вважає, що його армія перемагає на фронті, тож він готовий продовжувати наступ, щоб повністю контролювати Донбас, повідомили NYT джерела у розвідці та серед військових кількох західних країн.
- Спецпосланець президента США Стів Віткофф заявив про прогрес у перемовинах України та РФ після першого дня переговорів у Женеві.
- Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія нібито зацікавлена в укладенні мирної угоди. Він заявив, що президент України Володимир Зеленський повинен “почати діяти” аби не втратити “чудову нагоду”.
9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.
11 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення князівств Андорра та Монако щодо готовності приєднатися до розширеної часткової угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прибув з візитом до України 11 травня.
Уряд Ірландії розробляє нову схему підтримки українських переселенців, котрі повертатимуться додому. Передбачається, що основну фінансову допомогу вони отримуватимуть уже після остаточного виїзду в Україну. Про це свідчить службовий документ, у якому викладені основні положення програми повернення українців та скасування основних видів підтримки.
Чи може людина, яку суспільство звикло таврувати, стати його найнадійнішим щитом? Олексій з позивним ”Лютий” – боєць Третьої окремої штурмової бригади Третього армійського корпусу, чий шлях до війська пролягав через місця позбавлення волі. Сьогодні він не просто воїн, а інструктор, який готує нове поповнення до найзапекліших боїв. Це історія про те, як змінити камеру на окоп, втратити частково зір у бою, але знайти сенс у порятунку інших. Відверта розмова про другий шанс, ціну свободи та братерство, де минуле не має значення, якщо ти готовий битися за майбутнє.