З Литви депортували росіянина через загрозу нацбезпеці
Джерело: LRT
З Литви депортували громадянина Росії Володимира Водо, який проживав в країні 35 років, через загрозу національній безпеці.
Департамент держбезпеки Литви постановив, що Водо становить загрозу державній безпеці, оскільки його погляди “нелояльні до Литви і він поширює пропагандистську інформацію в соціальних мережах відповідно до інформаційної політики Росії”.
На підставі цього Департамент міграції анулював його посвідку на проживання в Литві та ухвалив рішення про депортацію.
Володимир Водо оскаржив рішення, вказавши, що доглядає за хворою матір’ю, має тісні зв’язки з Литвою, володіє литовською мовою та повністю розірвав усі зв’язки з країною-агресоркою, де народився.
Одначе, 15 травня Вищий адміністративний суд Литви ухвалив остаточне рішення про депортацію Володимира Водо до Росії.
Напередодні депортації росіянина затримали у Вільнюсі, ніч він провів у Центрі реєстрації іноземців у Пабраде.
“Сьогодні його доставили до кордону з Росією на прикордонний пункт Кібартай. Після завершення всіх формальностей відправили до Росії. Жодних інцидентів, проблем чи незапланованих подій при реалізації цього рішення не було”, — повідомив представник Служби охорони державного кордону Гедрюс Мішутіс.
Росіянин Володимир Водо проживав у Литві з 1989 року, першу постійну посвідку на проживання у Литві отримав у 1993 році.
- З Молдови депортували керівника пропагандистського агентства Sputnik Віталія Денисова, заборонивши відтак йому в’їзд до країни упродовж 10 років.
- Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну Чехія більше не видаватиме візи та посвідки на проживання росіянам і білорусам. Прем’єр-міністр Петр Фіала оголосив, що уряд схвалив продовження постанови за пропозицією Міністерства закордонних справ країни.
- Франція висилатиме іноземців, зокрема росіян, що загрожують державній безпеці. Такий крок є відповіддю на напад ісламіста на школу в Аррас 13 жовтня. Громадянин РФ убив вчителя і поранив трьох осіб, поінформували у Міністерстві внутрішніх справ.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.