З Литви депортували росіянина через загрозу нацбезпеці

Джерело: LRT

З Литви депортували громадянина Росії Володимира Водо, який проживав в країні 35 років, через загрозу національній безпеці.

Департамент держбезпеки Литви постановив, що Водо становить загрозу державній безпеці, оскільки його погляди “нелояльні до Литви і він поширює пропагандистську інформацію в соціальних мережах відповідно до інформаційної політики Росії”.

На підставі цього Департамент міграції анулював його посвідку на проживання в Литві та ухвалив рішення про депортацію.

Володимир Водо оскаржив рішення, вказавши, що доглядає за хворою матір’ю, має тісні зв’язки з Литвою, володіє литовською мовою та повністю розірвав усі зв’язки з країною-агресоркою, де народився.

Одначе, 15 травня Вищий адміністративний суд Литви ухвалив остаточне рішення про депортацію Володимира Водо до Росії.

Напередодні депортації росіянина затримали у Вільнюсі, ніч він провів у Центрі реєстрації іноземців у Пабраде.

“Сьогодні його доставили до кордону з Росією на прикордонний пункт Кібартай. Після завершення всіх формальностей відправили до Росії. Жодних інцидентів, проблем чи незапланованих подій при реалізації цього рішення не було”, — повідомив представник Служби охорони державного кордону Гедрюс Мішутіс.

Росіянин Володимир Водо проживав у Литві з 1989 року, першу постійну посвідку на проживання у Литві отримав у 1993 році.

З Молдови депортували керівника пропагандистського агентства Sputnik Віталія Денисова, заборонивши відтак йому в’їзд до країни упродовж 10 років.
Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну Чехія більше не видаватиме візи та посвідки на проживання росіянам і білорусам. Прем’єр-міністр Петр Фіала оголосив, що уряд схвалив продовження постанови за пропозицією Міністерства закордонних справ країни.
Франція висилатиме іноземців, зокрема росіян, що загрожують державній безпеці. Такий крок є відповіддю на напад ісламіста на школу в Аррас 13 жовтня. Громадянин РФ убив вчителя і поранив трьох осіб, поінформували у Міністерстві внутрішніх справ.

Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підбили результати пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань, що триває з 2024 року, та розпочали підготовку наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки. Сторони зосередилися на переході до системної державної політики, розвитку переробки, запровадженні єдиних стандартів і вирішенні проблеми небезпечних матеріалів.