З початку 2024 року гральний бізнес заплатив майже 10 млрд грн податків
Джерело: голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев у Телеграмі
За перші сім місяців 2024 року гральний бізнес сплатив 9,6 млрд грн податків, що майже втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Голова податкового комітету Ради, Данило Гетманцев, повідомив, що лише у липні 2024 року надходження до бюджету склали 1,4 млрд грн, що у 3,5 раза більше, ніж у липні 2023 року.
Гетманцев зазначив, що гральний бізнес є одним із найбільших платників податків у країні. Однак, основною проблемою на гральному ринку залишається велика частка нелегальних операторів, які працюють без ліцензій і не сплачують податків.
У тіні може перебувати від 40% до 60% ринку азартних послуг. Лише ліцензовані оператори, що працюють на підставі державних ліцензій, здійснюють податкові платежі в повному обсязі.
- 24 квітня парламентарі у першому читанні ухвалили законопроєкт № 11084 про так званий “клуб білого бізнесу”. Нардепка від “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна пояснила, у чому його небезпека.
- Народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна повідомила, що Рахункова палата не планує перевіряти сплату податків гральним бізнесом. Раніше народна обраниця наголошувала, що гральний бізнес недоплатив у держбюджет більш як 20 млрд грн.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.