За німецькими полігонами шпигують невідомі дрони — ЗМІ
Джерело: Bild am Sonntag
Над полігонами Бундесверу, особливо тими, де проходить підготовка українських військових, часто помічаються дрони, що викликає заклики політиків до негайного зміцнення захисту від безпілотників.
Рік тому представники німецьких спецслужб підозрювали, що за цими польотами можуть стояти російські агенти.
“Безпілотників помічено так багато, що було б небезпечно, якби хоча б невеликий відсоток з них були шпигунськими польотами. Ми іноді відкриті для російських служб, принаймні з повітря”, — зазначив політик із питань оборони Вільної демократичної партії Маркус Фабер.
Фабер висловлює впевненість, що активність шпигунських дронів має організований характер і вказує на російське втручання.
Іноді над окремими зонами одночасно літає кілька дронів. Проте, за словами депутата Бундестагу, немає підтвердження, що ці безпілотники керуються російськими агентами.
Фабер наголошує на необхідності оснащення німецької армії сучасними протидроновими системами, які б могли блокувати сигнали дронів, змушуючи їх приземлятися.
Експерт з оборонних питань від СДПН Андреас Шварц також підкреслює потребу в оперативності для Бундесверу. Він вказує на неприпустимість ситуації, коли генеральний інспектор виявляє серйозну проблему з безпілотниками, але протягом року не вживаються жодні заходи.
Міністерство оборони Німеччини не надає коментарів щодо інцидентів, пов’язаних з безпекою.
Відомо, що у 2022 році була помітна активність дронів на військовому полігоні Вільдфлекен у Баварії, і в 2023 році було створено Оперативну групу безпілотників.
Нині Бундесвер використовує систему HP-47 для захисту від дронів, але потребує додаткового обладнання.
Бундесвер має майже 1500 об’єктів в Німеччині, включаючи полігони, казарми, адміністративні будівлі та військові відділи. Згідно з авіаційними правилами, польоти безпілотників заборонені над територіями Бундесверу, з дотриманням мінімальної відстані в 100 метрів, що також стосується військових маневрів в інших регіонах.
- У 2023 році уряд Німеччини надав на 40% більше дозволів на експорт озброєння проти минулого року — на суму понад 11,7 мільярда євро, — що є найвищим показником за всю історію країни, згідно з відповіддю Міністерства економіки на запит депутатки Бундестагу від Союзу Сари Вагенкнехт Севім Дагделен.
- 4 січня Німеччина оновила список військової допомоги Україні. Зокрема Берлін спорядив тисячі снарядів 155 калібру, БМП Marder, зенітний артилерійський комплекс SKYNEX та вантажівки Zetros.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.
Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.