За останній тиждень росіяни стали на 30% інтенсивніше штурмувати прикордоння Сумщини

Джерело: Сумська ОВА

За останній тиждень російські окупанти на 30% збільшили інтенсивність штурмових дій на прикордонні Сумщини.

Так, за останні сім днів росіяни здійснили 47 штурмових дій позицій Сил оборони. Основні зусилля ворог зосереджує в напрямках населених пунктів Журавка та Басівка.

“Ворог сконцентрований на проведенні контрнаступальної операції в Курській області, але наші військові дають гідну відсіч противнику та завдають йому значних втрат. Суттєво зросла й інтенсивність застосування нашої авіації. Це дуже важливо для підтримки Сил безпеки та оборони у знищенні сил і засобів противника”, – йдеться у повідомленні.

Росіяни продовжують обстрілювати прикордоння Сумщини, бити по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури.

“Цього разу основними цілями росіян стали підприємства харчової промисловості (хлібо- та м’ясокомбінати, молокозаводи тощо)”, – додали в ОВА.

Російські окупанти випустили 307 КАБів по території Сумщини. Найбільше від КАБів постраждали Краснопільська, Миропільська, Юнаківська, Хотінська, Великописарівська громади.

2 жовтня відзначають День уролога, Всесвітній день фермерських тварин, Всесвітній день тверезості і боротьби з алкоголізмом, Міжнародний день ненасильства або Міжнародний день боротьби проти насилля та Міжнародний день соціального педагога.

2 жовтня синоптична ситуація в Україні суттєво не зміниться. Погоду визначатиме антициклон, центр якого переміститься зі Скандинавії у бік Білорусі. Він сприятиме надходженню холодного повітря з північного сходу.

За добу українські захисники ліквідували ще 1 520 загарбників. Ворог продовжує втрачати велику кількість артилерійських систем, дронів та автомобільної техніки.

Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама іронічно пов’язав міжнародну увагу до багатомісячних протестів проти курортного проєкту Джареда Кушнера з політичним протистоянням навколо Дональда Трампа у США.

Масові протести французьких старшокласників через нестачу вчителів, перевантажені класи та поганий стан шкільної інфраструктури охопили всю країну. Через заворушення прем’єр Себастьян Лекорню скликав кризову нараду уряду.