Зеленський і Рютте скоординували кроки перед самітом НАТО в Гаазі
Джерело: Володимир Зеленський/Facebook
17 червня у межах саміту лідерів держав G7 у Канаді президент Володимир Зеленський провів зустріч із Генсеком НАТО Марком Рютте.
Сторони зокрема скоординували кроки напередодні саміту НАТО, котрий відбудеться наступного тижня в Гаазі.
Окреслив основні очікування України від саміту та розповів про актуальні потреби наших воїнів на тлі значного посилення російських атак, – зазначив Зеленський.
Глава Української держави висловив вдячність за постійну підтримку України.
Мусимо й далі робити все, щоб наша позиція зміцнювалася, – додав він.
За даними ЗМІ, Генсек НАТО Марк Рютте побоюється, що саміт Північноатлантичного Альянсу можуть зірвати президент США Дональд Трамп або ж президент України Володимир Зеленський.
Рютте бажає, аби саміт, запланований на червень, був коротким та приємним, а головною темою стали нові цільові витрати, а не суперечки щодо України. Однак є дві речі, які можуть порушити його плани: Трамп, який, як вважається, буде не у згоді з іншими лідерами щодо України та Зеленський, який наполягає на членстві України у НАТО, проти чого виступає Трамп.
Саміт, запланований на 24-25 червня у Нідерландах відбувається на тлі того, що США більше не хочуть нести відповідальність за безпеку Європи, а також, ймовірно, відмовляться від спроб зупинити війну в Україні, натомість налагоджуючи відносини з РФ.
Водночас західні союзники України ведуть переговори про постачання додаткових зенітно-ракетних комплексів Patriot і прагнуть досягти домовленості до саміту НАТО, котрий відбудеться наприкінці червня, поінформувало обізнане джерело.
Також 2 червня Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
- 11 червня на саміті в Одесі лідери десяти країн ухвалили спільну декларацію стосовно підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії. У документі підтвердили стратегічний курс Києва до ЄС і НАТО, засудили злочини РФ та закликали до посилення санкцій проти росіян.
- За даними ЗМІ, країни НАТО розглядають можливість додати внески на оборону України до нових цільових витрат Альянсу, які, як очікується, будуть ухвалені на саміті у червні.
- Керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль попередив, що Росія може спробувати “перевірити” дієвість 5-ої статті НАТО, яка передбачає колективний захист членів Альянсу.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.