Зеленський назвав відповідь Путіна на пропозицію переговорів «слабкою»
Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяви глави РФ Володимира Путіна щодо його відкритого листа про можливі переговори та припинення війни, заявивши, що Москва вкотре обрала продовження бойових дій.
За словами Зеленського, відповідь російського президента свідчить про небажання Кремля завершувати війну.
“На жаль, російська сторона знову обирає війну. Всі почули сьогоднішню відповідь. Слабка відповідь. Він просто не хоче закінчувати війну”, – заявив глава держави.
Президент також висловив думку, що позиція Путіна могла розчарувати багатьох міжнародних партнерів України. На його переконання, російський лідер не прагне змінювати нинішню ситуацію та визнавати наслідки розв’язаної ним війни.
Зеленський наголосив, що відповіддю міжнародної спільноти має стати посилення тиску на Росію, зокрема економічного.
“Значить, грошей у Росії має стати менше, а тиску на Росію – більше”, – зазначив президент.
Він також подякував державам і партнерам, які продовжують підтримувати Україну, та наголосив на необхідності досягнення реального миру.
- 4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню. У зверненні Зеленський наголосив, що за понад 26 років перебування Путіна при владі відносини між Україною та Росією перейшли від економічної взаємодії до повномасштабної війни, зазначивши, що вторгнення є “особистим вибором” Путіна.
- Президент РФ Володимир Путін заявив, що “побіжно переглянув” відкритий лист президента України Володимира Зеленського, який напередодні закликав до переговорів щодо припинення війни та можливого припинення вогню.
- За словами Путіна, близько трьох тижнів тому до Києва, як він стверджує, їздив представник російського бізнесу, який після цього нібито повідомив йому про зустріч із Зеленським. Деталей цієї зустрічі та її статусу російська сторона не навела, а незалежного підтвердження цих тверджень наразі немає.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.
У ніч на 21 вересня російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Унаслідок ударів постраждали п’ятеро людей, пошкоджені житлові будинки, навчальний заклад і торговельний центр.
На північному заході Росії можуть готувати тисячі додаткових лікарняних місць для поранених військових. Російське видання Volya з посиланням на джерела в Міністерстві оборони РФ повідомило, що восени 2026 року цивільні лікарні мають додатково зарезервувати 16 тисяч ліжок для військових пацієнтів. Одне з джерел назвало цифру у 20 тисяч місць.
У ніч на 20 вересня Сили оборони України уразили Московський нафтопереробний завод у районі Капотня в Москві. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.