Зеленський обговорив з Рютте нові загрози з боку РФ
Джерело: Офіс президента
27 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Сторони обговорили наслідки удару по Дніпру, запити України до Альянсу та ризики, які створює співпраця РФ з Іраном та КНДР.
Зеленський висловив вдячність за організацію на запит України позачергового засідання Ради Україна-НАТО. Українська сторона представила детальну інформацію щодо застосування Росією нової балістичної ракети по Дніпру.
Президент заявив, що Україна очікує на рішучу та своєчасну реакцію Альянсу на розширення Росією війни. Зокрема, 3 та 4 грудня у Брюсселі триватиме засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Україна розраховує на підтримку в передачі засобів ППО, здатних перехоплювати ракети такого типу. Перелік систем протиповітряної оборони, які є на озброєнні в країн Альянсу, Україна передала партнерам.
Також глава держави наголосив на тому, що для України важливо отримати запрошення в НАТО та продовжити оборонну співпрацю з країнами Альянсу. Окремий фокус розмови – постачання далекобійних засобів та критична потреба в передачі озброєнь з оголошених пакетів допомоги.
Окрім того, Рютте спільно з Зеленським обговорили глобальні ризики, які створює союз РФ, Ірану та КНДР. Зокрема те, що Росія в обмін на зброю передає свої сучасні військові технології.
Додамо, днями Рютте наголосив, що наявність військ КНДР у Європі є “переломним моментом”, який може знаменувати початок “набагато темнішої” фази війни в Україні. Нині необхідна “політична рішучість, щоб триматися курсу у довгостроковій перспективі”, а також “змінити траєкторію війни”.
Раніше президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з перемогою на президентських виборах у США, акцентувавши важливість політики “мир через силу”.
- 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
- Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
- США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.
- На думку американського військового кореспондента Девіда Акса, російські ядерні погрози можна сприймати як “порожній блеф”, оскільки якщо це не так, тоді ядерний удар був неминучим з 1999 року.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.