Зеленський обговорив з Рютте нові загрози з боку РФ

Джерело: Офіс президента

27 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Сторони обговорили наслідки удару по Дніпру, запити України до Альянсу та ризики, які створює співпраця РФ з Іраном та КНДР.

Зеленський висловив вдячність за організацію на запит України позачергового засідання Ради Україна-НАТО. Українська сторона представила детальну інформацію щодо застосування Росією нової балістичної ракети по Дніпру.

Президент заявив, що Україна очікує на рішучу та своєчасну реакцію Альянсу на розширення Росією війни. Зокрема, 3 та 4 грудня у Брюсселі триватиме засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Україна розраховує на підтримку в передачі засобів ППО, здатних перехоплювати ракети такого типу. Перелік систем протиповітряної оборони, які є на озброєнні в країн Альянсу, Україна передала партнерам.

Також глава держави наголосив на тому, що для України важливо отримати запрошення в НАТО та продовжити оборонну співпрацю з країнами Альянсу. Окремий фокус розмови – постачання далекобійних засобів та критична потреба в передачі озброєнь з оголошених пакетів допомоги.

Окрім того, Рютте спільно з Зеленським обговорили глобальні ризики, які створює союз РФ, Ірану та КНДР. Зокрема те, що Росія в обмін на зброю передає свої сучасні військові технології.

Додамо, днями Рютте наголосив, що наявність військ КНДР у Європі є “переломним моментом”, який може знаменувати початок “набагато темнішої” фази війни в Україні. Нині необхідна “політична рішучість, щоб триматися курсу у довгостроковій перспективі”, а також “змінити траєкторію війни”.

Раніше президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з перемогою на президентських виборах у США, акцентувавши важливість політики “мир через силу”.

  • 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
  • Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
  • США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.
  • На думку американського військового кореспондента Девіда Акса, російські ядерні погрози можна сприймати як “порожній блеф”, оскільки якщо це не так, тоді ядерний удар був неминучим з 1999 року.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.