Зеленський обговорив з Рютте нові загрози з боку РФ

Джерело: Офіс президента

27 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Сторони обговорили наслідки удару по Дніпру, запити України до Альянсу та ризики, які створює співпраця РФ з Іраном та КНДР.

Зеленський висловив вдячність за організацію на запит України позачергового засідання Ради Україна-НАТО. Українська сторона представила детальну інформацію щодо застосування Росією нової балістичної ракети по Дніпру.

Президент заявив, що Україна очікує на рішучу та своєчасну реакцію Альянсу на розширення Росією війни. Зокрема, 3 та 4 грудня у Брюсселі триватиме засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Україна розраховує на підтримку в передачі засобів ППО, здатних перехоплювати ракети такого типу. Перелік систем протиповітряної оборони, які є на озброєнні в країн Альянсу, Україна передала партнерам.

Також глава держави наголосив на тому, що для України важливо отримати запрошення в НАТО та продовжити оборонну співпрацю з країнами Альянсу. Окремий фокус розмови – постачання далекобійних засобів та критична потреба в передачі озброєнь з оголошених пакетів допомоги.

Окрім того, Рютте спільно з Зеленським обговорили глобальні ризики, які створює союз РФ, Ірану та КНДР. Зокрема те, що Росія в обмін на зброю передає свої сучасні військові технології.

Додамо, днями Рютте наголосив, що наявність військ КНДР у Європі є “переломним моментом”, який може знаменувати початок “набагато темнішої” фази війни в Україні. Нині необхідна “політична рішучість, щоб триматися курсу у довгостроковій перспективі”, а також “змінити траєкторію війни”.

Раніше президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з перемогою на президентських виборах у США, акцентувавши важливість політики “мир через силу”.

  • 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.
  • Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
  • США близькі до угоди про надання Україні далекобійних ракет JASSM, які могли б досягти глибини Росії, однак Києву доведеться зачекати кілька місяців, оскільки США розв’язують стандартні технічні проблеми, заявили представники США.
  • На думку американського військового кореспондента Девіда Акса, російські ядерні погрози можна сприймати як “порожній блеф”, оскільки якщо це не так, тоді ядерний удар був неминучим з 1999 року.

Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.

Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.

Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.

1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.

На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.