Зеленський озвучив завдання новопризначеному міністру оборони
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
19 серпня президент Володимир Зеленський назвав головним завданням міністра оборони Євгенія Хмари “реальне налаштування” системи оборони, виробництва, закупівель і постачання у війська.
За його словами, система має забезпечувати військових усім необхідним для відбиття російських ударів, утримання позицій на фронті та проведення активних дій.
Таке налаштування, щоб захист життя в Україні отримував усе необхідне для відбиття російських ударів, для утримання позицій на фронті і для активних дій наших і завдання відчутних ударів Росії у відповідь на її терор – на цю війну, на ці вбивства, які Путін перетворив фактично на нову російську ідеологію. Треба виривати коріння цієї ідеології війни, – зазначив глава держави.
За словами президента, Хмара своєю службою ще в “Альфі” довів, що “слів на вітер не кидає і точно знає, що окупантів не бʼють пустими обіцянками”.
Зеленський також очікує, що Міністерство оборони розширить застосування українських далекобійних ударів, посилить можливості захисту неба у співпраці з виробниками зброї та спільно з міжнародними партнерами збільшить можливості оборонних і наступальних операцій.
Окремо глава держави відзначив взаємодію міністра оборони Хмари та командувача Сухопутних військ Михайла Драпатого.
Уже є хороша взаємодія Хмари і Драпатого. Дякую за це. Перед зимою ми в Україні маємо бути впевнені – і будемо впевнені – у нашій обороні, у наших позиціях максимально, наскільки це можливо.
Додамо, Рада підтримала призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони. За відповідне рішення проголосували 312 народних депутатів. Двоє були проти, ще 20 не голосували.
Щодо поділу по політсилах, то призначення Хмари підтримали: 193 обранці від “Слуги народу”, 16 нардепів “Євросолідарності”, 16 представників “Батьківщини”, по 18 депутатів з груп “Платформа за життя та мир” та “ДОВІРА”, 13 нардепів від “Голосу”, 11 позафракційних, 15 депутатів з групи “Партія “За майбутнє” та 12 з групи “Відновлення України”.
Під час виступу в Раді Хмара заявив, що в роботі має три пріоритети: фронт і посилення війська, люди та розвиток оборонної промисловості.
Ми знаємо про подальші кроки Росії – мобілізаційні плани, стратегію на осінь та зиму. Тому будемо робити все, аби захистити Україну та примусити ворога до справедливого миру. Це завдання, яке поставив усім нам головнокомандувач, тому важлива синергія усіх рівнів, – заявив новопризначений міністр оборони.
Після рішення Ради Хмара склав присягу нового міністра оборони.
Довідка. Євгеній Хмара – генерал-майор та колишній кадровий спецпризначенець СБУ. З 2011 року він служив у Центрі спеціальних операцій “А”, а у 2023 році очолив підрозділ. У 2022 році керував спецоперацією зі звільнення острова Зміїний. У січні 2026 року він став виконувачем обов’язків голови СБУ, а в липні перейшов до Міноборони, де до призначення міністром виконував обов’язки очільника відомства.
- Раніше Хмара заявив, що Україна планує збільшувати масштаби далекобійних ударів по об’єктах у Росії, які забезпечують ведення війни. Серед основних цілей – військова інфраструктура, флот, логістика, підприємства оборонного сектору та об’єкти паливно-енергетичного комплексу.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.