Зеленський переконаний, що для конфіскації активів РФ потрібне політичне рішення
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
21 липня, під час зустрічі з керівниками українських посольств, президент Володимир Зеленський зазначив, що політичне рішення країн G7 є головним для конфіскації заморожених активів РФ.
Глава держави переконаний, якщо є політичне рішення G7, то й буде погодження решти. Тому, закликав, працювати з “сімкою”.
Ми змогли отримати десятки мільярдів після рішення G7 в Італії і під головуванням США, і інших країн. Бо було рішення, а потім уже знайшлись інструменти. Вважаю, сконцентруватися треба на політичних рішеннях, а не на якихось дрібних активах. Тому що дрібні активи або великі активи – усе залежить від політичного рішення. Якщо є політичне рішення G7, то буде рішення потім і всіх інших. Це факт. Ми розуміємо, що треба працювати із “сімкою”. І тоді буде рішення, – наголосив Зеленський.
Раніше Верховна представниця ЄС з закордонних справ та безпеки Кая Каллас заявила, що заморожені активи РФ потрібно направити на допомогу Україні, оскільки Київ має законні підґрунтя вимагати компенсацію.
Зауважимо, за даними ЗМІ, депозитарій цінних паперів Euroclear планує конфіскувати і перерозподілити близько 3 мільярдів євро (3,4 мільярда доларів) заморожених російських коштів.
Згодом стало відомо, що президент США Дональд Трамп розглядає можливість конфіскувати близько $5 млрд російських активів за кордоном і передати їх Україні.
- Іспанія запропонувала заснувати новий оборонний фонд, який надаватиме безповоротні гранти для зміцнення оборонних ліній Європи та підтримки України, використовуючи заморожені активи російського центрального банку.
- За повідомленням ЗМІ великі держави Європи схиляються до ідеї конфіскувати понад 200 млрд російських заморожених активів, у випадку, якщо РФ порушить майбутню мирну угоду.
- Європейський Союз шукає способи конфіскувати заморожені активи центрального банку Росії, щоб посилити фінансову та військову підтримку України.
- Група сенаторів США закликала Білий дім ухвалити рішучіші заходи стосовно використання заморожених російських активів для допомоги Україні. Вони наполягають, що Вашингтон має не обмежуватися лише відсотками від цих коштів, а передати Києву всю суму – понад $300 млрд. Також сенатори вимагають переконати союзників ухвалити аналогічне рішення.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.