Зеленський представив в Єврораді «перші кроки для миру»

Джерело: Володимир Зеленський/Facebook

6 березня президент України Володимир Зеленський розповів про власне бачення стосовно забезпечення миру на спеціальному засіданні Європейської ради.

Україна прагне миру з найпершої секунди війни, і сьогодні я представив перші кроки для миру, які необхідні, та закликав партнерів підтримати їх. Стійкість та безпека всієї Європи залежать від дій кожного з нас. Маємо ставати сильнішими, технологічнішими, підтримувати одне одного. Маємо дбати про життя вже зараз. Європа повинна бути здатною гарантувати мир і безпеку для себе й усіх, хто цього потребує, — зазначив глава держави.

Зеленський також висловив подяку голові Євроради Антоніу Кошті за організацію та іншим українським партнерам. Окремо він подякував всім лідерам, “які непохитно підтримують Україну, рішуче налаштовані посилювати допомогу та працювати для наближення реального й чесного миру”.

Зауважимо, раніше Зеленський підтвердив початок роботи над новою зустріччю України та США.

Ми повідомляли, що Кір Стармер, прем’єр-міністр Великої Британії, відіграв важливу роль у тому, щоб переконати українського президента Володимира Зеленського запропонувати “оливкову гілку” своєму американському колезі після їхньої публічної суперечки в Овальному кабінеті минулого тижня.

У вівторок, 4 березня, прем’єр-міністр Британії провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським, аби донести йому “жорстку правду” та порадити, що саме має почути Трамп, перш ніж переговори зможуть повернутися до нормального ходу.

Невдовзі після цього український глава оприлюднив у соцмережах довге повідомлення, в якому похвалив “сильне лідерство” президента США, висловив вдячність за військову допомогу його країни й сказав, що йому “прикро” через суперечку. Він також заявив, що готовий “сісти за стіл переговорів” із Трампом, підписати президентську угоду щодо корисних копалин і підтримати припинення вогню на морі та в повітрі.

Пропозиція від Зеленського надійшла менш ніж через 24 години після того, як стало відомо, що Трамп призупинив надання військової допомоги Києву.

Стармер розмовляв з президентом США у понеділок і заздалегідь попередив, що допомога буде припинена. The Telegraph, посилаючись на свої джерела, робить висновок, що Британія та її європейські союзники прагнули використати теплі стосунки з українським лідером, продемонстровані на саміті в Лондоні, щоб “донести до нього жорстку правду”.

Уряд Британії вважав, що необхідно завершити цю суперечку, але у Вестмінстері занепокоєні тим, що твіту Зеленського недостатньо, оскільки позиції Вашингтона стають все більш жорсткими.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.