Зеленський ветував закон, що дозволяв звільняти працівників за знайомих на ТОТ
Джерело: картка проєкту закону
15 травня президент Володимир Зеленський заветував законопроєкт №7731, повернувши його зі своїми пропозиціями на розгляд народних депутатів.
16 травня документ направили на розгляд Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7731, який дозволяє звільнити будь-якого працівника за те, що той не повідомив роботодавця про наявність зв’язків з людьми, які живуть чи прописані в Росії або на окупованій території України – якщо такий обов’язок передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку. Для багатьох підприємств (не лише державних) такі правила є обов’язковими.
У пояснювальній записці до документа мовилося, що проєкт Закону України “Про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця” розроблено з метою врегулювання на законодавчому рівні трудових відносин для захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії проти України.
Законопроєкт зареєстрували ще у вересні 2022 року, і він передбачав, що працівників стратегічно важливих державних підприємств (та об’єктів критичної інфраструктури), які продемонстрували підтримку держави-агресора, можна буде звільнити за фактом вчинення такого проступку, без додаткових підстав.
Логіка тодішньої версії законопроєкту № 7731 була більш-менш зрозумілою – створити механізм, який дозволить усунути ризик витоку стратегічно важливих даних до ворога від особи, яка симпатизує агресору. Перша версія законопроєкту № 7731 стосувалась тих, хто вже безпосередньо продемонстрував підтримку РФ і тільки цих людей.
Проте, у процесі розгляду Верховною Радою зміст цього законопроєкту докорінно змінився – настільки, що його існування вже не можна виправдати ані логікою воєнного часу, ані будь-якими ризиками.
У другому читанні та в цілому народні депутати ухвалили вже нову редакцію законопроєкту № 7731, яка дозволяє звільнити працівника будь-якого підприємства (вже не тільки стратегічно важливого та державного підприємства) за те, що ця людина:
- була засуджена за злочин проти основ національної безпеки України (але крім випадків, коли суд призначив “умовне” покарання);
- не повідомила роботодавця про наявність зв’язків з людьми, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України – якщо такий обов’язок передбачений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Нещодавно представники низки правозахисних організацій закликали президента накласти вето на закон, позаяк застерегли, що дія закону поширилася не лише на працівників об’єктів критичної інфраструктури.
Положення закону створюють підстави для утисків та стигматизації осіб, які, як і мільйони наших співгромадян, мають родичів і друзів серед мешканців тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, людей, які виїхали за кордон у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України й зареєстровані на тимчасово окупованій території, – пояснили у заяві.
7 травня Букви звернулися до народних депутатів України, які проголосували за ухвалення законопроєкту № 7731 в другому читанні та в цілому, з пропозицією пояснити виборцям мотиви свого рішення та надати власну позицію, яку буде опубліковано на сайті Букв.
- 7 травня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки схвалив продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 днів.
- Уряд України ухвалив рішення продовжити на один місяць усі чинні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Це стосується відстрочок, які надано згідно з постановою №76 і які мали закінчитися станом на 7 травня 2024 року.
- 8 травня Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №11079-1 про мобілізацію деяких категорій засуджених осіб.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.