Зеленський відкинув ідею присутності ОБСЄ замість військового контингенту
Джерело: пресконференція Володимира Зеленського у Парижі
27 березня, перебуваючи з візитом у Парижі, президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна виступає проти присутності ОБСЄ, позаяк Київ не бачить у цьому гарантій безпеки.
В ОБСЄ немає відповідного мандату, і росіяни їх не бояться.
Наша позиція щодо ОБСЄ при всій повазі. А ми не хочемо просто присутності ОБСЄ. Це не є гарантіями безпеки, у них є свій функціонал, але у них немає відповідного мандату. Просто немає, як у військового контингенту. І росіяни їх не бояться, — пояснив Зеленський після переговорів з лідерами “коаліції охочих”, де обговорювалися шляхи зупинення війни та посилення довготривалої військової підтримки України.
Раніше стало відомо, що в Європі зусилля зі створення механізмів безпеки для України зміщуються від відряджання миротворців до інших альтернатив.
Франція, яка тісно співпрацює з Великою Британією над розробкою варіантів, у четвер, 27 березня, прийматиме 30 лідерів і делегацій з близько 30 країн, які стали частиною “коаліції охочих”.
Але в той час, як Лондон і Париж вже кілька тижнів працюють над планом відряджання тисяч військових в Україну, щоб допомогти забезпечити майбутнє припинення вогню, дипломати кажуть, що зростає розуміння того, що миротворча місія — не найімовірніший результат.
Водночас президент Франції Емманюель Макрон заявив, що запропоновані миротворчі сили будуть здатні дати відсіч російському вторгненню, якщо Москва вирішить знову напасти на Україну.
Своєю чергою, представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що розміщення миротворчих сил на території України може призвести до прямого зіткнення між Росією та НАТО.
- Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер запропонував створити “коаліцію охочих” для підтримки мирної угоди в Україні, проте ця ініціатива викликала значний скептицизм серед військових експертів.
- Дипломати з Пекіна звернулися до ЄС щодо участі у миротворчому контингенті в Україні.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.