ЗМІ: Північнокорейські військовополонені у Києві закликали передати їх Південній Кореї
Джерело: TMT з посиланням на AFP
Двоє північнокорейських військовополонених в Україні звернулися з проханням передати їх до Південної Кореї. Запит зробили під час інтерв’ю для документального фільму, зйомки якого координували правозахисники з Gyeore-eol Nation United.
Розмова відбулася 28 жовтня в Києві.
За даними південнокорейських та західних спецслужб, у 2024 році близько 10 000 північнокорейських солдатів були направлені на війну в Україні з метою підтримки Росії.
Один із військовополонених раніше вже просив дозволу оселитися в Південній Кореї, коли в лютому його відвідав один із депутатів Республіки Корея.
Згідно з даними розвідки Південної Кореї, північнокорейські солдати зазвичай отримують наказ накласти на себе руки, щоб не потрапити в полон, і, зокрема, у разі поранення здійснюють самопідрив за допомогою гранат.
У південнокорейській розвідці у вересні заявили, що в боях в Україні загинуло близько 2000 північнокорейських солдатів, нагадало агентство AFP.
Співпраця Росії та Північної Кореї посилилася з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Пхеньян підтримує Росію в її військовій агресії. Зокрема, північнокорейські військові беруть участь у бойових діях. Окрім того, КНДР відправляє в Росію трудових мігрантів і постачає їй зброю.
За даними розвідок Південної Кореї та низки країн Заходу, Північна Корея також постачає Росії артилерійські снаряди та ракети, які Москва використовує для атак на Україну. Натомість Пхеньян, ймовірно, отримує від РФ технічні консультації, зокрема щодо запуску супутників.
Раніше Південна Корея заявила, що готова надати притулок північнокорейським військовим, яких взяли в полон українські військові, якщо вони бажають перейти на бік Сеула.
- За даними Міністерства оборони Південної Кореї, Північна Корея відправила близько 200 одиниць далекобійної артилерії до Росії. ймовірно найближчим часом КНДР також направить додаткові війська та озброєння для підтримки війни Росії в Україні.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.