1 січня в Україні відзначають річницю народження Степана Бандери

Джерело: Букви

1 січня 2025 року відзначають 116-ту річницю з дня народження Степана Бандери, одного з ключових діячів українського націоналістичного руху. Він народився 1909 року в селі Угринів (нині територія Івано-Франківської області) у родині греко-католицького священника.

Степан Бандера здобув освіту у Львівській гімназії, а згодом вступив до Львівського університету, де вивчав агрономію. Його політична активність почалася ще у студентські роки, коли він приєднався до українських націоналістичних організацій.

Архівне фото

У 1934 році Бандеру засудила польська влада до смертної кари за організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Згодом вирок замінили на довічне ув’язнення, і він провів кілька років у польських тюрмах, звідки вийшов після початку Другої світової війни.

У роки війни Бандера очолив одну з фракцій Організації українських націоналістів (ОУН), відому як ОУН-Б. Його ім’я стало синонімом розколу між так званими “бандерівцями” та “мельниківцями”. Попри суперечності, він прагнув зберегти єдність організації, надсилаючи Андрію Мельнику листи з пропозиціями про співпрацю.

На початку війни Степан Бандера сподівався, що німецька влада допоможе здобути незалежність України. Однак ці очікування не виправдалися, і 1941 року його заарештувало гестапо та відправили до концтабору Заксенгаузен. Після звільнення у 1944 році Бандера продовжив свою діяльність в еміграції, проживаючи переважно в Західній Німеччині.

Він загинув у Мюнхені 1959 року від рук агента КДБ Богдана Сташинського, котрий вчинив замах за допомогою спеціального отруйного пристрою.

Його родина також зазнала переслідувань: двох братів убили у концтаборах, сестра провела майже 50 років на засланні. Попри труднощі, він залишався активним діячем, популяризував ідеї української незалежності та був символом боротьби за свободу.

Співробітника посольства США в Лондоні, якого підозрюють у зберіганні непристойних зображень дітей, у серпні затримали у його квартирі на півдні міста та вивезли до Сполучених Штатів. Британська поліція до цього не встигла його допитати.

Німецька журналістка Ангеліке Герай кілька місяців видавала себе у соцмережах за переконану прихильницю Володимира Путіна, щоб перевірити, чи спробують її завербувати для виконання завдань. За даними RTL, експеримент спрацював – фейковій “Каті” почали пропонувати оплачувані доручення, а розрахунок здійснювали у біткоїнах.

13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні обговорює з європейськими лідерами безпрецедентний формат зближення з ЄС – аж до можливого “асоційованого членства”. Серед інших ідей – спрощення для канадців можливості жити й працювати в країнах Євросоюзу.

Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.