1 січня в Україні відзначають річницю народження Степана Бандери
Джерело: Букви
1 січня 2025 року відзначають 116-ту річницю з дня народження Степана Бандери, одного з ключових діячів українського націоналістичного руху. Він народився 1909 року в селі Угринів (нині територія Івано-Франківської області) у родині греко-католицького священника.
Степан Бандера здобув освіту у Львівській гімназії, а згодом вступив до Львівського університету, де вивчав агрономію. Його політична активність почалася ще у студентські роки, коли він приєднався до українських націоналістичних організацій.

Архівне фото
У 1934 році Бандеру засудила польська влада до смертної кари за організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Згодом вирок замінили на довічне ув’язнення, і він провів кілька років у польських тюрмах, звідки вийшов після початку Другої світової війни.
У роки війни Бандера очолив одну з фракцій Організації українських націоналістів (ОУН), відому як ОУН-Б. Його ім’я стало синонімом розколу між так званими “бандерівцями” та “мельниківцями”. Попри суперечності, він прагнув зберегти єдність організації, надсилаючи Андрію Мельнику листи з пропозиціями про співпрацю.
На початку війни Степан Бандера сподівався, що німецька влада допоможе здобути незалежність України. Однак ці очікування не виправдалися, і 1941 року його заарештувало гестапо та відправили до концтабору Заксенгаузен. Після звільнення у 1944 році Бандера продовжив свою діяльність в еміграції, проживаючи переважно в Західній Німеччині.
Він загинув у Мюнхені 1959 року від рук агента КДБ Богдана Сташинського, котрий вчинив замах за допомогою спеціального отруйного пристрою.
Його родина також зазнала переслідувань: двох братів убили у концтаборах, сестра провела майже 50 років на засланні. Попри труднощі, він залишався активним діячем, популяризував ідеї української незалежності та був символом боротьби за свободу.
- 24 грудня виповнилося 87 років з дня народження В’ячеслава Чорновола, одного з ключових діячів українського дисидентського руху, журналіста, політика та борця за незалежність України. За своє життя він провів близько десяти років у радянських таборах, захищаючи права українців.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково