107 років тому армія УНР увійшла у Джанкой, розпочавши звільнення Криму від більшовиків

Джерело: Український інститут національної пам’яті, Кримська платформа, Українське радіо

107 років тому — 22 квітня 1918 року — армія Української Народної Республіки (УНР) під командуванням Петра Болбочана увійшла у Джанкой, розпочавши звільнення Криму від більшовиків.

27 січня (9 лютого) 1918 року УНР підписала Брест-Литовський мирний договір, за яким німецькі та австро-угорські союзники мали б допомогти визволити Україну від більшовиків.

Ще до підходу австро-німецьких військ УНР хотіли зайняти Крим (що формально не належав до Республіки) і взяти під контроль Чорноморський флот. Тож керівництво Української Народної Республіки у Києві видає спеціальний таємний указ, яким відправляє один із підрозділів армії УНР до Криму. Очолює цей підрозділ Петро Болбочан — досвідчений та авторитетний військовий.

Спочатку війська планували зайти в Крим через Перекоп, однак Болбочан вирішив рухатися до Чонгару.

На той час Німеччина вже ввела свої війська, щоб допомогти звільнити територію від більшовиків. Тож водночас з операцією Болбочана до Криму рухалися й німці, але через Перекоп.

Прорив через замінований міст

На Чонгарі була залізниця й міст через Сиваш, який замінували більшовики. Варіант форсувати Сиваш на легких човнах Болбочан не розглядав, бо тоді б довелося залишити на Херсонщині гармати та бронетехніку. Командувач наказав прориватися через замінований залізничний міст.

Як розповів історик Сергій Громенко, міст обороняла невелика кількість більшовиків. Але там було дві міни. Якби більшовики підірвали їх одночасно, то міст впав би у воду, і кримська операція зазнала б поразки.

“Болбочан наказав одному зі старшин, найхоробрішому з найхоробріших Петру Зілинському-Соделю, відібрати 20 найзапекліших козаків, озброїти їх ручними кулеметами і гранатами, посадити їх в ручну дрезину і відправити залізницею вночі на “червоні” позиції. І в той момент, коли більшовики отямилися, зрозуміли, що це просуваються не їхні підрозділи, а вороги, тобто українці, і зчинили стрілянину, то дрезина вже була позаду. Козаки висипали з неї, почали стріляти. “Червоні” розбіглися, встигли підірвати лише одну міну, а іншу козаки скинули в Сиваш”, – каже історик.

Більшовики спробували контратакувати, але у них не вийшло. Всі 20 українських сміливців були живі, натомість половину роти більшовиків взяли в полон.

І так під ранок 22 квітня почався перехід основних сил, а під вечір вони вже всі були в Джанкої — цей день і вважають початком звільнення Криму від більшовиків.

Що було далі

В Джанкої зустрілись українські та німецькі війська, між ними відбулась суперечка. Тож обидва угруповання пішли із міста. Війська Болбочана вирушили залізничною колією на Сімферополь та Севастополь, німецькі — у бік Феодосії.

До групи Болбочана почали приєднуватися кримськотатарські повстанці. 24 квітня українські загони зайняли Сімферополь, наступного дня – Бахчисарай. 29 квітня Чорноморський флот підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві.

Однак, через те, що кримську операцію не узгоджували з союзниками, німецькі війська заблокували всі українські позиції в Сімферополі та висунули Петру Болбочану ультиматум: негайно скласти зброю і залишити Крим. Після складних переговорів Кримська група залишила півострів — війська вивели зі збереженою зброєю, прапорами та значною частиною трофеїв і передислокували до передмістя Мелітополя.

Зрештою доля Петра Болбочана склалася трагічно. У грудні 1918 року Директорія УНР призначила його командувачем Лівобережної групи Армії УНР на території Харківської, Полтавської, Чернігівської областей яка протистояла наступу Червоної армії. Однак полковник не зміг втримати Лівобережжя ― більшовики продовжили наступ. Болбочану довелось відступити.

Після цього його зняли з командування і звинуватили у державній зраді. 28 червня 1919 року Петра Болбочана стратили.

За повідомленням ЗМІ, США готові визнати Кримський півострів російською територією у межах мирної угоди між Україною та РФ.
Кримський політв’язень Рустем Гугурик перебуває у критичному стані. Окупаційна влада РФ утримує чоловіка у виправній колонії №8 в місті Улан-Уде (Бурятія).
Уряд затвердив використання нового правопису кримськотатарської мови на основі латиниці.

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.