112 років від дня трагедії «Титаніка»: цікаві факти про перший і останній рейс лайнера

Джерело: Букви

У ніч з 14 на 15 квітня 1912 року у водах північної Атлантики зазнав катастрофи найбільший на той час у світі британський трансатлантичний лайнер “Титанік”, який здійснював свій перший рейс із Саутгемптона до Нью-Йорка.

14 квітня 1912 року, о 23 годині 40 хвилин, “Титанік”, який належав компанії White Star Line (її власником був американський банкір і залізничний магнат Джон Пірпонт Морган), із невідомих причин збився з курсу. Згідно з офіційною версією, трагедію спричинило те, що “лайнер рухався на великій швидкості в небезпечних обмерзлих водах, і команді не вдалося уникнути зіткнення з айсбергом”.

Айсберг завдав суттєвих пошкоджень обшивці судна: правий борт корабля розпорено від самого форштевня на 90 метрів, унаслідок чого затопило п’ять відсіків (при тому, що плавучість зберігалася при затопленні чотирьох), і через 2 години 40 хвилин судно затонуло.

Найбільше океанське судно у світі

“Титанік” став найбільшим лайнером у світі. Його будували протягом 26 місяців і закінчили в 1911 році. Будівельні бригади використали три мільйони заклепок, щоб побудувати корпус із заліза та сталі вагою 26 тис. тонн. Головний якір важив 16 тонн, і для його доставки до верфі знадобилося 20 коней.

Довжина лайнера складала 269 метрів, а ширина – 28 метрів. Висота від кіля до містка була 32 метри, а до вершини стапелів – 53 метри. Безпрецедентний розмір “Титаніка” став результатом конкуренції між його власниками із компаній White Star Line і Cunard Line.

Цікаво, що хмарочос Емпайер Стейт Білдінг має 103 поверхи. Повна довжина Титаніка становить 269,1 м, а дах Емпайр Стейт Білдінг починається на 381-му. Тобто, ще сотня метрів, і корабель був би таким же величезним, як найбільший хмарочос Нью-Йорка.

Фото з відкритих джерел

Згідно з інструкцією, у корабля має бути чотири вихлопні труби. Проте ефективна оригінальна конструкція Томаса Ендрюса вимагала лише трьох. Таким чином, на кораблі був один декоративний стек.

Трюм і нижні палуби поділялися на 16 водонепроникних відсіків перебірками з герметичними дверима.

Каюти та громадські приміщення “Титаніка” були поділені на три класи. У розпорядженні пасажирів першого класу були басейн, корт для гри в сквош, ресторан À La Carte, два кафе, гімнастичний зал.

У всіх класах були обідні та курильні салони, відкриті та закриті променади. Інтер’єри першого класу були виконані в різних художніх стилях з використанням дорогих матеріалів, зокрема червоного дерева, позолоти, вітражного скла, шовку та інших.

Каюти й салони третього класу мали значно простіший дизайн: залізні стіни забарвлювалися в білосніжний колір або обшивались дерев’яними панелями.

Корабель спустили на воду 31 травня 1911 року.

Провісники трагедії

На верфі Harland and Wolff у Белфасті, де проходило виробництво “Титаніка”, було зафіксовано 28 серйозних і 218 дрібних аварій.

Під час будівництва судна, у якому брали участь 15 тис. працівників, загинуло вісім осіб, але відомі лише імена п’ятьох: Семюел Скотт, Джон Келлі, Вільям Кларк, Джеймс Доббін і Роберт Мерфі. Більшість із них померли від трав, отриманих унаслідок падіння з корабля або навколишнього риштування.

43-річний корабельний тесля Доббін загинув у день спуску на воду “Титаніка”. Його розчавило у процесі видалення дерев’яних розпорок, що утримували корабель у вертикальному положенні. Це сталося о 12:10 31 травня 1911 року, коли масивний корабель зісковзнув із верфі в річку Лагань. Очевидцями інциденту стали 10 тисяч людей.

Меморіальна дошка на згадку про вісьмох чоловіків, які загинули під час будівництва лайнера, була відкрита в Белфасті у 2012 році.

Фото: Getty Images

Також запуск “Титаніка” не супроводжувався традиційними ритуалами “на удачу”. Коли корабель вирушав у своє перше й останнє плавання, як правило, об його борт розбивали пляшку шампанського.

Крім того, на початку 20-го століття було прийнято заводити кішок на борт, тому що вони допомагали впоратися з гризунами. А ще вважалося, що вони оберігають судно від неприємностей. проте на “Титаніку” не було жодної кішки. Натомість було дев’ять собак, дві з яких пережили аварію корабля.

За 14 років до “загибелі” лайнера вийшов роман, у якому зображено схожі події

Трагедію, яка спіткала “Титанік”, описав Морган Робертсон у своєму романі “Марнота, або Загибель Титана” ще у 1898 році. У цьому творі можна помітити настільки безпрецедентну кількість збігів з реальною катастрофою, що в це важко повірити. Починаючи із схожої назви корабля (в романі він називався “Титан”) і закінчуючи деталями, які завадили врятувати всіх пасажирів і членів екіпажу.

Фото з відкритих джерел

Описаний у романі лайнер мав також схожий дизайн із реальним “Титаніком”, і затонув він за таких же обставин – зіткнувся з айсбергом холодної квітневої ночі. І навіть ділянка краху збігається – 740 км від Ньюфаундленда в північних водах Атлантичного океану. Примітно, що і в романі, і в реальному житті більшість людей загинуло через те, що на кораблі було недостатньо рятувальних шлюпок.

Ще одна примітна деталь: вахтери “Титаніка” не мали біноклів, тому й не змогли помітити величезний айсберг, що пливе в їх сторону, заздалегідь.

Остання вечеря на “Титаніку”

Прощальна вечеря на лайнері для пасажирів першого класу складалася аж із 10 страв. У меню входили “устриці, філе-міньйон, варений лосось, курча по-ліонськи, фуа-гра, смажений голуб, баранина з м’ятним соусом і пунш-ромен із льодом, приправлений апельсинами та залитий шампанським”.

І це тільки для першого класу – корабельні кухарі мали готувати їжу для пасажирів другого та третього класів, а також для екіпажу.

Фото з відкритих джерел

Цікаво, що один із корабельних кухарів, Чарльз Джовін, якому вдалося вижити після тривалого перебування в крижаній воді, був напідпитку. Випиті напередодні дві пляшки віскі допомогли йому протриматися в Атлантичному океані дві години, доки його не врятували.

Попередження про катастрофу

Перш ніж зіткнутися з айсбергом і зануритися в океан, екіпаж “Титаніка” шість разів попереджали саме про цю небезпеку. Утім, повідомлення залишилися поза увагою. Радисти були вражені новою радіотехнологією, внаслідок чого величезна кількість повідомлень буквально “літала” туди й назад.

У якийсь момент пасажирський пароплав “Каліфорніан”, який перебував в безпосередній близькості від місця трагедії, надіслав попередження про те, що він уже оточений льодом.

Фото з відкритих джерел

Скільки людей загинуло на “Титаніку”

Офіційні підрахунки комітету США, який займався розслідуванням інциденту, свідчать, що кількість загиблих склала 1517 осіб. Із них 832 пасажири та 685 членів екіпажу. Серед останніх на дно пішли всі 35 інженерів, які загинули, підтримуючи вогні корабля та радіостанції, які працювали. Капітан корабля Едвард Сміт також не покинув судно.

Фото з відкритих джерел

Число жертв таке велике тому, що корабель був погано підготовлений до катастрофи: замість 64 шлюпок, необхідних для такої кількості пасажирів, на борту було лише 20, а на воду вдалося спустити 15 шлюпок і два плоти.

Титанік тонув 2 години 40 хвилин

Під час аварії протягом 2 годин 5 хвилин на палубі не припиняв грати оркестр. У такий спосіб музиканти намагалися заспокоїти пасажирів, що панікували.

Дослідники довго намагалися встановити, яку саме мелодію грали на лайнері в останні хвилини. Деякі з тих пасажирів, хто вижив, згадували “Ближче до тебе, Господи” (пізніше саме вона звучала у фільмі “Титанік” Джеймса Кемерона), інші ж говорили, що вони чули регтайм.

Фото з відкритих джерел

Гарольд Брайд, один із радистів, повідомив, що почув пісню “Осінь” якраз перед тим, як корабель пішов у морські глибини. На сьогодні ця версія є основним свідченням, оскільки Брайд був єдиною людиною, яка могла почути останню пісню оркестру, оскільки він поплив із палуби незадовго до того, як корабель пішов на дно, а разом із ним – і всі вісім музикантів.

Фото з відкритих джерел

• На аукціоні Heritage Auctions у США продали двері з фільму про затонулий корабель “Титанік” за $718 750.
• Рідкісне першокласне меню з “Титаніка” виставлять на аукціон пам’ятних речей, пов’язаних із затонулим лайнером. Очікується, що меню коштуватиме 86 000 доларів.