115 років з дня народження Марії Примаченко: що варто знати про генійку наївного мистецтва

115 років тому народилась одна із найяскравіших представниць українського мистецтва – Марія Примаченко. Вона створила цілий власний світ фантастичних тварин, яким захоплювалися Пікассо та Шагал. Сама художниця жила у постійній скруті, її картини викрадали, плагіатили, а якщо і купували, то за безцінь. Попри це, творчість Примаченко ще досі привертає увагу всього світу, про неї пишуть провідні медіа, від The Guardian до The Times, а за мотивами її картин створюють мультфільми, одяг та прикраси.

З нагоди річниці з дня народження Примаченко Букви розповідають про життя художниці, її картини, їхню унікальність та сучасний контекст.

Становлення художниці

Марія народилась і прожила все життя в селі Болотня на Київщині. Зростала у творчій родині: мати була майстринею-вишивальницею, батько – теслею, бабуся займалась писанкарством. 

У сім років Примаченко захворіла на поліомієліт, через що тривалий час пересувалась на милицях, а згодом їй встановили протез. Однак дитяча хвороба не вплинула на її казковий світ.

Починалося все це так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…” – згадувала Марія.

Тоді вона отримала своє перше замовлення. За розпис хати сусідів вона отримала порося, яке у голодні часи прогодувало всю родину. 

Талант Марії помітила вишивальниця Тетяна Флора і запросила її на навчання до експериментальної майстерні у Києві. 

Примаченко творила у жанрі наївного мистецтва (примітивізму), якому характерні пласкі форми, чисті кольори та відсутність повітряної перспективи. 

Творчий підйом художниці стався у 1936-му році завдяки серії малюнків “Звірі з Болотні”. Вона мала персональні виставки у Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі та Празі. На одній з них побував Пабло Пікассо. Витвори Примаченко надихали Марка Шагала, який перейняв деякі мотиви у власну творчість, а Сергій Параджанов, Павло Тичина та Микола Бажан регулярно навідувалися в гості до художниці у Болотню. 

Хранителька народного мовлення Полісся

Через поліомієліт Марія закінчила тільки 4 класи школи. Художниця вміла писати, але не використовувала літературну мову. Натомість Примаченко була носійкою середньополіського діалекту, який вона зберегла у назвах картин. Свої твори вона підписувала колоритними примовками, уривками з народної творчості: “Літа моі молодій / зупініця на калиновом мосці да / Придіть до мене в госці”. Середньополіський діалект Марії проаналізувала команда волонтерського проєкту “Р.І.Д.”.

“Було б вау змінити наратив про «неграмотну Марію, яка закінчила лише 4 класи», а натомість заговорити про «хранительку народного мовлення Полісся», якою вона й була,” – зазначає популяризаторка української мови та волонтерка проєкту Іванка Світляр у дописі в Instagram.

Доробки за мотивами картин Примаченко

За мотивами образів Примаченко українські митці створили мультфільм “Дивосвіт”. Зокрема, лев з картини “Звір гуляє” став прототипом головного героя. 

Картина Марії Примаченко “Звір гуляє”

Окрім цього, за творчістю Примаченко створюють одяг, вази, різдвяні прикраси, іграшки, вишиванки тощо.

Фото: frankpeterwilde / Instagram

Примаченко та плагіат

Образи з картин Примаченко часто використовують дизайнери з порушенням авторських прав. 

Так у 2013 році стало відомо, що фінський бренд Marimekko без дозволу використав зображення лісу з картини “Щур у дорозі” як прототип для принту на літаку авіакомпанії Finnair. Окрім того, малюнок представили як оригінальний. Після звинувачень у плагіаті компанія попросила вибачення та прибрала принт.

Фото: Finnair / X

Картина Марії Примаченко “Щур у дорозі”

Антивоєнні картини 

Чоловік Примаченко загинув у роки Другої світової війни. Тому чимало картин висвітлюють проблему війни.

Картина Марії Примаченко “Атомна війна, будь проклята вона!”

Примаченко і сучасність

Картини Примаченко стали символом спротиву під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

25 лютого 2022 року російські окупанти знищили Іванківський історико-краєзнавчий музей, де зберігалися витвори художниці. На щастя, 14 картин Примаченко вдалося врятувати. Іванківці, які помітили пожежу в будівлі музею, вибили вікна і винесли полотна з полум’я.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України / Telegram

Наразі Іванківським краєзнавчим музеєм можна прогулятися в 3D-турі та роздивитися понівечену будівлю з усіх боків: побачити загальну панораму музею, вікна, через які рятували експонати, а також руйнування довкола.

Персонажі картин, які намагалися знищити окупанти в Іванкові, ожили на стінах одного з корпусів дитячої лікарні “Охматдит” у Києві. Мурал, окрім того, що популяризує творчість Примаченко, став арттерапією для відвідувачів лікарні. 

Фото: Ukrainian Beasts / Facebook

Зростання вартості картин

За життя картини мисткині купували за копійки, нині Примаченко – найдорожча українська художниця. Попри війну і “застій” на арт-ринку, інтерес до Примаченко зростає. За словами мистецтвознавця Едуарда Димшица, середня вартість картин сягає $30 000, тоді як перед повномасштабним вторгненням була на рівні $15 000–20 000. А у 90-х вартість робіт становила всього лише $200–300. 

Так під час повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, картину “Моя хата, моя правда” продали на аукціоні у Венеції за 110 тисяч євро. 

Згодом, у травні 2022 року, фонд Сергія Притули продав картину “Квітки виросли коло четвертого енергоблока” за $500 000 – це найдорожча робота в історії українського мистецтва.

Фото: Національний художній музей України / Facebook

Станом на 11:00 в середу, 29 травня, на фронті вже відбулось 28 бойових зіткнень. Окупанти здійснили шість авіаударів із застосуванням десяти КАБів та 476 обстрілів позицій ЗСУ. 

Український режисер та військовий Олег Сенцов повідомив, що його новий фільм “Реал” вперше покажуть в рамках програми “Спеціальні покази” на 59-му Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах у Чехії.

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про викриття численних фактів катування ув’язнених у кількох регіонах України. Серед цього підозру в катуваннях висунули чотирьом службовцям Божковської виправної колонії №16 на Полтавщині.

Швеція надасть Україні військову допомогу в розмірі 13,3 мільярда шведських крон (1,3 мільярда доларів), що є найбільшим пакетом допомоги на сьогодні від цієї скандинавської країни.

Президент України Володимир Зеленський планує робочий візит до Франції у четвер, 6 червня, про що сказав президент Франції Емманюель Макрон.