12 із 20 танків Leopard 1A5, які Данія відправила в Україну, виявилися несправними
Джерело: данська державна телестанція TV 2
У рамках широкомасштабної співпраці з Німеччиною та Нідерландами Данія передала Україні танки Leopard 1A5. 20 з них прибули в країну, проте виявилося, що кілька з них несправні.
Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен заявив, що є проблеми з 12 із 20 танків, наданих Данією.
“На десяти танках, які вже є в Україні, за даними німецької влади, є ряд дрібних несправностей. Ці помилки виправляє українська оборона. Ще десять танків передали Україні, але вони досі знаходяться в Польщі. Згідно з інформацією, два з цих танків мають серйозні несправності”, – йдеться у письмовому брифінгу міністра оборони.
Танки надаються в рамках співпраці між Данією, Німеччиною та Нідерландами. Всього планується постачання майже 100 танків цього типу.
Прессекретар міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса заявив, що неможливо коментувати конкретний випадок із десятьма забракованими німецькими танками. Проте він стверджує, що загалом не вистачає запасних частин і персоналу для ремонту техніки.
- В Україну вже прибули десять шведських танків відомих як Stridsvagn 122, котрі є аналогами німецьких Leopard 2A5.
- 8 вересня перші 10 танків Leopard 1, передані Данією, Німеччиною та Нідерландами, прибули в Україну.
- 25 танків Leopard 1A5 постачать Україні додатково до оголошених раніше споряджень військової техніки, повідомили у Міноборони ФРН.
- Надані Україні танки Leopard 2A5 і Leopard 2A6, пошкоджені під час бойових дій, ремонтуватимуть в Німеччині та, ймовірно, у Литві.
- За 13 тижнів після початку контрнаступу на кількох напрямках на півдні та сході України українська армія втратила лише п’ять із 71 свого танка Leopard 2. Щонайменше 10 зазнали пошкоджень, але на складах у Польщі та Німеччині ремонтують пошкоджені танки та повертають їх на фронт.
- 13 липня заступниця міністра оборони Італії Ізабелла Рауті повідомила, що країна планує придбати танки Leopard 2 німецького виробництва, аби посилити свої сухопутні сили після російського повномасштабного вторгнення в Україну.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.