161 рік з дня народження: як Ольга Кобилянська різьбила себе та творила українську літературу

Письменниця, перекладачка, учасниця феміністичного руху, одна з ініціаторок створення товариства Руських жінок на Буковині. Вона цікавилася модою, мала вишуканий смак та зберегла рівну поставу до самої старості – такою була Ольга Кобилянська, провідниця жіночого руху в Україні. 

Народилася Ольга 27 листопада 1863 року на Буковині. Батько належав до шляхетного роду, що навіть мав свій герб. Мати походила з німецької родини, але з любови прийняла греко-католицьку віру та виховувала усіх своїх дітей у пошані до всього українського. 

Ольга за пів століття створила десятки оповідань, нарисів, новел, критичних та публіцистичних статей, перекладів. Частину творів написала німецькою, але переважну більшість – українською. 

“Я не маю жодного бажання до хатньої роботи, бо вона мені не дає задоволення. В моєму серці нема жодного сонячного промінчика, душа вкрита хмарами. Я хвора на тяжку хворобу, мене може вилікувати жваве духовне життя, а де його тут знайти?”

Та вона змушена була займатися хатніми справами, доглядати меншого брата й хвору матір. 

Середовище, в якому згодом перебувала Ольга Кобилянська, пробудило наддніпрянські корені письменниці. Вона товаришувала з людьми, які навіть не уявляли себе десь поза межами української культури. 

Крім того, на той час набирала обертів проблема емансипації. Ольга познайомилася з жінками, які стали символом жіночого руху, зокрема Софією Окуневською та Наталією Кобринською. І саме Софія, перша жінка-лікар на Галичині, спонукала Ольгу писати українською. 

Пишучи українською, як казала Кобилянська, хотіла показати німцям, наскільки ми є самодостатніми і вільними. 

Джерело: архів

Наслідуючи німецьких письменників та погляди свого товариства, Ольга наштовхнулася на велику кількість критики, особливо від чоловіків. Однак, знайшлися інші, які гідно оцінили доробок письменниці. Таким був Іван Франко – натхненник жіночого руху на заході України. 

Ольга Кобилянська була тією жінкою, яка казала, що себе треба різьбити. І вона різьбила, надихаючись сильними постатями того часу. Зокрема німецьким філософом Ніцше. Але брала вона від нього найважливіше для неї – неймовірний стиль та практику власного становлення. 

Водночас вона сміялася з філософа, який казав: “до жінки треба йти з батогом”, що Ольга категорично не могла прийняти через свої переконання. 

У своїй творчості Ольга Кобилянська торкалася української культури, змальовуючи традицію нашого села (повість “Земля” 1902 р.). У своїх творах вона також зачіпала тему життя української інтеліґенції, прагнення українців (роман “Апостол черні” 1933р). 

А поза тим писала твори, де втілювала свої погляди щодо становлення жінки на рівні з чоловіками. 

Це була україноцентрична письменниця, яка торкалася тем, які їй боліли, і, безсумнівно, могла передати біль на письмі. 

• Зірка “Великої маленької брехні”, “Жорстоких ігор” та “Білявки в законі” Різ Візерспун у співавторстві з автором бестселерів і телевізійником Гарланом Кобеном пише напружений роман, заснований на оригінальній ідеї самої акторки. 
• Росіяни завезли до захоплених українських шкіл на тимчасово окупованих територіях чергову партію пропагандистської літератури.