161 рік з дня народження: як Ольга Кобилянська різьбила себе та творила українську літературу

Письменниця, перекладачка, учасниця феміністичного руху, одна з ініціаторок створення товариства Руських жінок на Буковині. Вона цікавилася модою, мала вишуканий смак та зберегла рівну поставу до самої старості – такою була Ольга Кобилянська, провідниця жіночого руху в Україні. 

Народилася Ольга 27 листопада 1863 року на Буковині. Батько належав до шляхетного роду, що навіть мав свій герб. Мати походила з німецької родини, але з любови прийняла греко-католицьку віру та виховувала усіх своїх дітей у пошані до всього українського. 

Ольга за пів століття створила десятки оповідань, нарисів, новел, критичних та публіцистичних статей, перекладів. Частину творів написала німецькою, але переважну більшість – українською. 

“Я не маю жодного бажання до хатньої роботи, бо вона мені не дає задоволення. В моєму серці нема жодного сонячного промінчика, душа вкрита хмарами. Я хвора на тяжку хворобу, мене може вилікувати жваве духовне життя, а де його тут знайти?”

Та вона змушена була займатися хатніми справами, доглядати меншого брата й хвору матір. 

Середовище, в якому згодом перебувала Ольга Кобилянська, пробудило наддніпрянські корені письменниці. Вона товаришувала з людьми, які навіть не уявляли себе десь поза межами української культури. 

Крім того, на той час набирала обертів проблема емансипації. Ольга познайомилася з жінками, які стали символом жіночого руху, зокрема Софією Окуневською та Наталією Кобринською. І саме Софія, перша жінка-лікар на Галичині, спонукала Ольгу писати українською. 

Пишучи українською, як казала Кобилянська, хотіла показати німцям, наскільки ми є самодостатніми і вільними. 

Джерело: архів

Наслідуючи німецьких письменників та погляди свого товариства, Ольга наштовхнулася на велику кількість критики, особливо від чоловіків. Однак, знайшлися інші, які гідно оцінили доробок письменниці. Таким був Іван Франко – натхненник жіночого руху на заході України. 

Ольга Кобилянська була тією жінкою, яка казала, що себе треба різьбити. І вона різьбила, надихаючись сильними постатями того часу. Зокрема німецьким філософом Ніцше. Але брала вона від нього найважливіше для неї – неймовірний стиль та практику власного становлення. 

Водночас вона сміялася з філософа, який казав: “до жінки треба йти з батогом”, що Ольга категорично не могла прийняти через свої переконання. 

У своїй творчості Ольга Кобилянська торкалася української культури, змальовуючи традицію нашого села (повість “Земля” 1902 р.). У своїх творах вона також зачіпала тему життя української інтеліґенції, прагнення українців (роман “Апостол черні” 1933р). 

А поза тим писала твори, де втілювала свої погляди щодо становлення жінки на рівні з чоловіками. 

Це була україноцентрична письменниця, яка торкалася тем, які їй боліли, і, безсумнівно, могла передати біль на письмі. 

  • Зірка “Великої маленької брехні”, “Жорстоких ігор” та “Білявки в законі” Різ Візерспун у співавторстві з автором бестселерів і телевізійником Гарланом Кобеном пише напружений роман, заснований на оригінальній ідеї самої акторки. 
  • Росіяни завезли до захоплених українських шкіл на тимчасово окупованих територіях чергову партію пропагандистської літератури.

Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.

Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.

Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.

1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.

На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.