1624 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України.

Станом на 29 серпня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 624 об’єкти культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. З них майже третину – 591 об’єкт – повністю зруйновано.

Лише за останній місяць загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 19 одиниць, більша частина з яких припадає на Одещину (5 одиниць або 26%).

Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Херсонській, Харківській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Луганській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади. Це 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.

Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) та об’єкти культурної спадщини на території 230 територіальних громад: у Донецькій – 87%, Сумській – 51%, Луганській – 42%, Миколаївській – 42%, Херсонської – 37%, Харківській – 36%, Запорізькій – 33%, Київській – 29%, Дніпропетровській – 18%, Чернігівській – 16%, Житомирській – 12%, Хмельницькій – 8%, Одеській – 6%, Львівській – 4%, Вінницькій – 3%, Черкаській – 3%, Закарпатській – 2% областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  •       клубні заклади – 769;
  •       бібліотеки – 610;
  •       музеї та галереї – 93;
  •       театри та філармонії – 30;
  •       заклади мистецької освіти – 122.

У відомстві зазначили, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Центральна військова комісія Трудової партії Кореї підтвердила участь армійських підрозділів КНДР у бойових діях проти Сил оборони України на території Курської області Росії.

За оцінками аналітиків, в 2024 році спірні сірі зони на фронті становили від 500 метрів до двох кілометрів у глибину, утім, завдяки застосуванню дронів вони розширились до п’яти-семи кілометрів у деяких районах.

27 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна і США домовилися не враховувати вже надану допомогу у майбутній угоді про співпрацю щодо рідкісноземельних металів.

До кінця квітня 2025 року Чехія у межах своєї ініціативи спорядить Україні ще 400 тисяч великокаліберних боєприпасів, повідомила міністерка оборони Яна Чернохова.

27 квітня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Україна не повинна погоджуватися на пропозицію президента США Дональда Трампа поступитися територією в обмін на припинення вогню з Росією, оскільки це було б схоже на “капітуляцію”.