1624 об’єкти культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України.

Станом на 29 серпня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 624 об’єкти культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. З них майже третину – 591 об’єкт – повністю зруйновано.

Лише за останній місяць загальна чисельність постраждалих об’єктів культурної інфраструктури зросла на 19 одиниць, більша частина з яких припадає на Одещину (5 одиниць або 26%).

Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Херсонській, Харківській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Луганській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади. Це 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.

Пошкоджень і руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії, заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) та об’єкти культурної спадщини на території 230 територіальних громад: у Донецькій – 87%, Сумській – 51%, Луганській – 42%, Миколаївській – 42%, Херсонської – 37%, Харківській – 36%, Запорізькій – 33%, Київській – 29%, Дніпропетровській – 18%, Чернігівській – 16%, Житомирській – 12%, Хмельницькій – 8%, Одеській – 6%, Львівській – 4%, Вінницькій – 3%, Черкаській – 3%, Закарпатській – 2% областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  •       клубні заклади – 769;
  •       бібліотеки – 610;
  •       музеї та галереї – 93;
  •       театри та філармонії – 30;
  •       заклади мистецької освіти – 122.

У відомстві зазначили, що майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.