1946 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ
Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України
Станом на 25 лютого 2024 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 946 об’єктів культурної інфраструктури без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 317 – знищено (16%).
Зокрема зазнали пошкоджень та руйнувань 28 закладів культури державної форми власності (9% від загальної чисельності в Україні) та 1918 – комунальної форми власності (6 %).
Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.
Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, яку пошкодила чи зруйнувала РФ, є клубні заклади. Це 48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії та заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) на території 277 територіальних громад (18,9 % від загальної кількості ОТГ), зокрема у Вінницькій – 3,2%, Дніпропетровській – 19%, Донецькій – 83%, Житомирській – 17%, Закарпатській – 2%, Запорізькій – 36%, Київській – 27%, Луганській – 46%, Львівській – 4%, Миколаївській – 44%, Одеській – 9%, Полтавській – 2%, Сумській – 51%, Харківській – 54%, Херсонській – 43%, Хмельницькій – 17%, Черкаській – 6%, Чернігівській – 47%, Кіровоградській – 2 % областях та м. Києві.
Загалом зазнали збитків:
- клубні заклади – 933;
- бібліотеки – 695;
- заклади мистецької освіти – 151;
- музеї та галереї – 113;
- театри, кінотеатри та філармонії – 38;
- парки, зоопарки, заповідники – 13;
- цирки – 3.
У відомстві зауважили, що станом на кінець лютого 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали під час бойових дій та окупації.
- З початку повномасштабного вторгнення, з 24 лютого 2022 року по 25 грудня 2023 року російські війська зруйнували або пошкодили 872 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 120, місцевого значення – 682, щойно виявлених – 70.
- 1 січня міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що внаслідок атаки ворожого безпілотника музей командира УПА Романа Шухевича в Білогорщі знищено.
- За майже два роки повномасштабної війни російські загарбники пошкодили 1 501 об’єкт медзакладів та ще 195 — зруйнували вщент.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.