1946 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ

Джерело: Міністерства культури та інформаційної політики України

Станом на 25 лютого 2024 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 946 об’єктів культурної інфраструктури без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 317 – знищено (16%).

Зокрема зазнали пошкоджень та руйнувань 28 закладів культури державної форми власності  (9% від загальної чисельності в Україні) та 1918 – комунальної форми власності (6 %).

Загалом найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та м. Києві, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, яку пошкодила чи зруйнувала РФ, є клубні заклади. Це 48% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії та заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) на території 277 територіальних громад (18,9 % від загальної кількості ОТГ), зокрема у Вінницькій – 3,2%, Дніпропетровській – 19%, Донецькій – 83%, Житомирській – 17%, Закарпатській – 2%, Запорізькій – 36%, Київській – 27%, Луганській – 46%, Львівській – 4%, Миколаївській – 44%, Одеській – 9%, Полтавській – 2%, Сумській – 51%, Харківській – 54%, Херсонській – 43%, Хмельницькій – 17%, Черкаській – 6%, Чернігівській – 47%, Кіровоградській – 2 % областях та м. Києві.

Загалом зазнали збитків:

  • клубні заклади – 933;
  • бібліотеки – 695;
  • заклади мистецької освіти – 151;
  • музеї та галереї – 113;
  • театри, кінотеатри та філармонії – 38;
  • парки, зоопарки, заповідники – 13;
  • цирки – 3.

У відомстві зауважили, що станом на кінець лютого 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали під час бойових дій та окупації.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.