21 січня – річниця символічного ланцюга злуки «Українська хвиля»
Джерело: Букви
21 січня 1990 року відбулася одна з найбільших у Центральній та Східній Європі масових акцій – символічний ланцюг злуки “Українська хвиля” від Києва до Львова як символ єдності східних і західних земель України та знак вшанування проголошення Акта Злуки.
Подія стала однією з перших масових акцій, організованих новоствореним Народним Рухом України за перебудову. Організатори залучили автобуси для перевезення учасників акції на ділянки маршруту за межами населених пунктів. На акцію люди прийшли із саморобними плакатами та блакитно-жовтими прапорами.
Відомо, що офіційно “ланцюг злуки” називався “між Львовом і Києвом”, але початком основного “ланцюга” було місто Стрий на Львівщині. Від нього також простягалися ще два “ланцюги” – до Івана-Франківська та на Закарпаття. При цьому додати до “ланцюга” Івано-Франківськ було важливо, оскільки саме це місто було столицею ЗУНР в 1919 році. Так, “живий ланцюг” простягався практично на 700 км.
За різними оцінками, участь в акції взяло від 400 тисяч до 3 мільйонів людей. Завершилася акція велелюдним мітингом на Софіївському майдані.
Варто зауважити, що ідея такого ланцюга, як й ідея самого Руху (так само, як і назва) були запозичені з Прибалтики, а конкретніше — з діяльності литовської організації “Саюдіс”, що в перекладі й означає “рух”.
Саме в Прибалтиці 23 серпня, у 50-річчя підписання пакту Ріббентропа-Молотова було утворено живий ланцюг від Таллінна через Ригу до Вільнюса. Ця акція мала назву “Балтійський шлях”. На відміну від українського, балтійський ланцюг тривав усього кілька хвилин — люди взялися за руки і вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв радянського режиму.
Тоді як “Українська хвиля” трималася більше години і була досить неоднорідною: якщо у великих містах люди не поміщалися в ланцюг, то між деякими містами й селами відстань між учасниками акції була до 50 м.
- 15 січня 1871 року народився Агатангел Юхимович Кримський — за життя він опанував майже 60 мов і знав усі діалектні особливості української мови, зробивши значний внесок в українське й російське сходознавство та україністику.
На полігоні під Ульмом українські військові проходять курси першої допомоги на полі бою. Для навчання закупили п’ять силіконових інтерактивних манекенів Simman 3G plus. Ціна однієї штуки – 100 000 євро, маса – 80 кг.
Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.
Минулого тижня Росія оголосила, що розпочала операцію зі звільнення Курської області. Вона може зайняти не один місяць, оскільки кинутих у контрнаступ військ не вистачить, хоча їх уже приблизно вчетверо більше, ніж українці, вважають експерти.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца, котрий нині перебуває з візитом у країні, відмовитися від ідеї про те, що Росія може зазнати поразки на полі бою, і підтримати мирний план Китаю щодо України.
У НЕК “Укренерго” поінформували, що 17 вересня заходи обмеження споживання не прогнозуються. У компанії закликали споживати електроенергію ощадливо протягом всієї доби.