FT: Бразилія скорочує залежність від російського дизельного пального через санкції Трампа
Джерело: Financial Times
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Хоча Бразилія входить до десятки найбільших виробників нафти у світі, через нестачу переробних потужностей країна імпортує близько третини дизельного пального. З цього обсягу в першому півріччі 2025 року на Росію припадало 60% постачань, пише Financial Times із посиланням на офіційні торговельні дані. Однак у жовтні її частка знизилася до 17%.
Скорочення імпорту з Росії може бути наслідком “правової та регуляторної невизначеності”, зазначила компанія Saara Combustíveis. Компанія Oil Trading, котра належить мережі АЗС Ipiranga і займається імпортом пального, зазначила, що не бере участі в угодах, котрі порушують санкції. Водночас вона не очікує дефіциту пального на внутрішньому ринку через зменшення російських постачань.
За словами Сержіу Араужу, виконавчого президента Abicom — бразильської асоціації імпортерів пального, скорочення постачань пов’язане з дуже високим внутрішнім попитом у Росії, який зменшив доступність дизеля, а також із тим, що деякі російські нафтопереробні заводи зупинили через атаки дронів і технічне обслуговування.
Експорт нафтопродуктів до Бразилії здійснюється з балтійських портів, де, за даними Wood Mackenzie, близько 40% обсягів припадає на заводи “Роснафти” та “Лукойлу”. Це може ще більше ускладнити експорт дизельного пального з Росії.
Відтоді, як ЄС наприкінці 2022 року запровадив ембарго на імпорт російської нафти, Бразилія станом на кінець вересня 2025 року придбала 12% усіх експортованих Росією нафтопродуктів, поступившись лише Туреччині (26%); Китай також закупив 12%.
За даними Wood Mackenzie, знижка на російське пальне порівняно з продукцією американських НПЗ у серпні 2023 року сягала 16%, втім, тепер різниця в цінах з урахуванням витрат на доставку практично зникла. Це стало ще одним фактором скорочення закупівель Бразилією.
Як зазначає аналітик Wood Mackenzie Родріго Джейкоб, російський дизель поступається місцем імпорту переважно зі США, Індії, а також із Саудівської Аравії та Омана.
- Дані свідчать, що Росія продовжує зароблять мільярди на експорті нафти та газу до країн Заходу, фінансуючи тим самим свою війну проти України.
- Танкери, що перебувають під санкціями США, зʼявилися серед кораблів, які перевозять російську нафту до Індії.
- Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
- Болгарія має намір взяти під контроль російський нафтопереробний завод, який належить компанії “Лукойл”, яка нещодавно потрапила під санкції США та Великої Британії.
- Російський “Лукойл”, що потрапив під санкції США, постає перед проблемами у роботі своїх закордонних структур, повідомляють обізнані з ситуацією джерела.
- У зв’язку з запровадженням обмежувальних заходів з боку США, російський нафтовий концерн “Лукойл” почав “розгляд заявок потенційних покупців” на свої закордонні активи.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.