Україна просить G7 удвічі знизити цінову стелю на російську нафту — до $30 за барель
Джерело: Reuters
Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
Нинішня гранична ціна на російську нафту становить 60 доларів за барель.
З нашого погляду, розумна цінова стеля — це $30, — заявив Сибіга.
Відповідне звернення українського міністра прозвучало на тлі нових санкцій Європейського Союзу та Великої Британії проти Росії. Обмеження спрямовані зокрема на так званий “тіньовий флот” танкерів, а також фінансові компанії, що допомагають РФ обходити західні обмеження.
У Брюсселі також розглядають можливість перегляду граничної ціни на нафту. Так, за даними європейських посадовців, обговорюється зниження до $50 за барель.
До країн G7 входять Сполучені Штати, Канада, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Японія. Європейська комісія та голова міністрів фінансів єврозони також беруть участь у зустрічах міністрів фінансів G7.
Раніше повідомляли, що країни “Великої семи” шукають способи посилити обмеження ціни на російську нафту, оскільки прагнуть краще оцінити здатність Москви фінансувати повномасштабну війну проти України, повідомляють обізнані джерела.
Країни G7 нині обговорюють заходи від повного ембарго на будь-які операції з барелями російського походження до зниження цінової стелі — граничної вартості нафти, за якої західним компаніям дозволено з нею працювати.
За інформацією джерел Bloomberg, цінова стеля може бути знижена до $40, що на 45% нижче, ніж зараз коштує північноморський еталонний сорт Brent ($72,7 за барель), і на третину менше фактичних цін на російський сорт Urals: згідно з даними Reuters, він торгується по $60-61 за барель у портах Чорного та Балтійського морів.
Однак, поки що жодного рішення не прийнято, акцентують джерела. Зниження цінової межі, котра діє з грудня 2022 року, країни G7 обговорювали навесні минулого року, проте домовитися їм не вдалося: побоювання висловлювали США, на думку яких це могло призвести до підвищення світових цін на енергоносії.
- Доходи РФ від продажу нафти упали, порівняно з попереднім роком, уже другий місяць поспіль. Це викликано нижчими цінами на національну сиру нафту.
- Казахстан поставив за мету збільшити частку закордонних постачань нафти без російської допомоги. Міністр енергетики країни Алмасадам Саткалієв заявив, що обсяг такого експорту має зрости у 13 разів.
- Чехія не планує продовжувати виключення ЄС, котре дозволяє імпортувати дизельне пальне та інші нафтопродукти РФ, повідомило Міністерство промисловості та торгівлі.
- Через зниження цін на нафту доходи Росії від експорту впали до найнижчого рівня з лютого.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.