Чехія відмовиться від імпорту нафтопродуктів РФ з 2025 року
Джерело: Reuters
Чехія не планує продовжувати виключення ЄС, котре дозволяє імпортувати дизельне пальне та інші нафтопродукти РФ, повідомило Міністерство промисловості та торгівлі.
Європейський Союз заборонив більшість імпорту нафти з Росії після повномасштабного вторгнення країни в Україну у 2022 році. Проте Чехія, Словаччина та Угорщина користуються винятком із санкцій через відсутність альтернативних джерел постачання.
Цей виняток також дозволяє Чехії імпортувати продукти, виготовлені на основі російської нафти, переважно зі словацького заводу Slovnaft, який належить угорській нафтовій і газовій групі MOL. Проте термін дії винятку закінчується 5 грудня, і Чехія не має наміру його продовжувати, заявило відомство.
У контексті нинішньої ситуації та кроків, які Чехія здійснює для забезпечення незалежності від імпорту російської нафти, Чеська Республіка не бачить причин для продовження цього винятку, – заявило міністерство агентству Reuters.
Чехія модернізує трубопровід від Італії до Німеччини, щоб транспортувати більше нафти цим маршрутом, і планує повністю відмовитися від російської нафти у другій половині 2025 року.
Тим часом Словаччина не планує припиняти постачання російської нафти найближчим часом. Словацький міністр закордонних справ Юрай Бланар раніше заявив, що країна прагне продовжити дерогацію, яка дозволяє постачати нафтопродукти до Чехії.
Два джерела повідомили, що Чехія може замінити зменшення постачань пального від Slovnaft шляхом імпорту залізницею з інших джерел.
Slovnaft також поступово збільшує частку нафти не російського походження. У своєму річному звіті компанія повідомила, що у 2023 році переробила 0,82 млн тонн нафти не з Росії, що становить 15% від загального обсягу.
- Експорт нафтопродуктів з РФ відновився у першій половині вересня завдяки зростанню потоків дизельного пального та мазуту на тлі покращення темпів переробки.
- Через зниження цін на нафту доходи Росії від експорту впали до найнижчого рівня з лютого.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.
В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.