Чехія відмовиться від імпорту нафтопродуктів РФ з 2025 року
Джерело: Reuters
Чехія не планує продовжувати виключення ЄС, котре дозволяє імпортувати дизельне пальне та інші нафтопродукти РФ, повідомило Міністерство промисловості та торгівлі.
Європейський Союз заборонив більшість імпорту нафти з Росії після повномасштабного вторгнення країни в Україну у 2022 році. Проте Чехія, Словаччина та Угорщина користуються винятком із санкцій через відсутність альтернативних джерел постачання.
Цей виняток також дозволяє Чехії імпортувати продукти, виготовлені на основі російської нафти, переважно зі словацького заводу Slovnaft, який належить угорській нафтовій і газовій групі MOL. Проте термін дії винятку закінчується 5 грудня, і Чехія не має наміру його продовжувати, заявило відомство.
У контексті нинішньої ситуації та кроків, які Чехія здійснює для забезпечення незалежності від імпорту російської нафти, Чеська Республіка не бачить причин для продовження цього винятку, – заявило міністерство агентству Reuters.
Чехія модернізує трубопровід від Італії до Німеччини, щоб транспортувати більше нафти цим маршрутом, і планує повністю відмовитися від російської нафти у другій половині 2025 року.
Тим часом Словаччина не планує припиняти постачання російської нафти найближчим часом. Словацький міністр закордонних справ Юрай Бланар раніше заявив, що країна прагне продовжити дерогацію, яка дозволяє постачати нафтопродукти до Чехії.
Два джерела повідомили, що Чехія може замінити зменшення постачань пального від Slovnaft шляхом імпорту залізницею з інших джерел.
Slovnaft також поступово збільшує частку нафти не російського походження. У своєму річному звіті компанія повідомила, що у 2023 році переробила 0,82 млн тонн нафти не з Росії, що становить 15% від загального обсягу.
- Експорт нафтопродуктів з РФ відновився у першій половині вересня завдяки зростанню потоків дизельного пального та мазуту на тлі покращення темпів переробки.
- Через зниження цін на нафту доходи Росії від експорту впали до найнижчого рівня з лютого.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.
В Європейській комісії прокоментували вручення підозри колишньому керівнику Офісу президента України Андрію Єрмаку.
На Харківщині засудили чоловіка, котрий на завдання російських спецслужб передавав розвіддані та готував підрив магістрального газопроводу. Харків’янин проведе за ґратами 15 років.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.