«Лукойл» заявив про продаж своїх закордонних активів через санкції

Джерело: пресслужба Лукойла

У зв’язку з запровадженням обмежувальних заходів з боку США, російський нафтовий концерн “Лукойл” почав “розгляд заявок потенційних покупців” на свої закордонні активи.

Відповідне повідомлення про це з’явилося лише на англомовній версії сайту.

23 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження санкцій проти “Лукойлу” та “Роснафти”, а також їхніх дочірніх компаній. Трамп був не першим на цьому шляху — раніше санкції проти цих самих російських концернів запровадила Велика Британія.

Одразу після цього, акції “Роснефти” та “Лукойла” на Московській біржі обвалилися.

За даними біржі, за два дні – у четвер і п’ятницю – сумарна капіталізація “Роснефти” і “Лукойла” скоротилася на 424 млрд рублів, або $5,2 млрд.

Акції цРоснефти” торгувались по 389,85 рубля за штуку – на 3% нижче, ніж до введення санкцій. А в ході торгів опускалися до 383,15 рубля – це мінімум з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії впала на 127 млрд рублів, або $1,56 млрд.

Акції “Лукойла” за два дні впали на 7,2%, що відповідає втраті 297 млрд рублів ($3,66 млрд за офіційним курсом ЦБ).

Основний власник “Лукойла” та один із найбагатших мільярдерів Росії Вагіт Алекперов, якому належить пакет у 28% акцій, за два дні збіднів на 83 млрд рублів, або трохи більш як $1 млрд.

За результатами першого півріччя “Роснефть” і “Лукойл” вже зазнали суттєвого погіршення фінансових результатів: прибуток першої компанії впав утричі, другої – удвічі.

Потрапляння під санкції США лише поглибить ці проблеми: кількість контрагентів може скоротитися через побоювання вторинних санкцій, що загрожує зниженням постачань на зовнішні ринки, зазначають аналітики Альфа-банку.

Під санкції США потрапили не лише “Роснефть” і “Лукойл”, а й 30 дочірніх компаній першої та 6 – другої. Рішення американського Мінфіну може призвести до згортання трейдингових операцій “Лукойлу” через його торговельний підрозділ у Дубаї (Litasco Middle East), тоді як “Роснефть” може стикнутися з проблемами постачання до Індії.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.

26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.