«Лукойл» заявив про продаж своїх закордонних активів через санкції

Джерело: пресслужба Лукойла

У зв’язку з запровадженням обмежувальних заходів з боку США, російський нафтовий концерн “Лукойл” почав “розгляд заявок потенційних покупців” на свої закордонні активи.

Відповідне повідомлення про це з’явилося лише на англомовній версії сайту.

23 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження санкцій проти “Лукойлу” та “Роснафти”, а також їхніх дочірніх компаній. Трамп був не першим на цьому шляху — раніше санкції проти цих самих російських концернів запровадила Велика Британія.

Одразу після цього, акції “Роснефти” та “Лукойла” на Московській біржі обвалилися.

За даними біржі, за два дні – у четвер і п’ятницю – сумарна капіталізація “Роснефти” і “Лукойла” скоротилася на 424 млрд рублів, або $5,2 млрд.

Акції цРоснефти” торгувались по 389,85 рубля за штуку – на 3% нижче, ніж до введення санкцій. А в ході торгів опускалися до 383,15 рубля – це мінімум з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії впала на 127 млрд рублів, або $1,56 млрд.

Акції “Лукойла” за два дні впали на 7,2%, що відповідає втраті 297 млрд рублів ($3,66 млрд за офіційним курсом ЦБ).

Основний власник “Лукойла” та один із найбагатших мільярдерів Росії Вагіт Алекперов, якому належить пакет у 28% акцій, за два дні збіднів на 83 млрд рублів, або трохи більш як $1 млрд.

За результатами першого півріччя “Роснефть” і “Лукойл” вже зазнали суттєвого погіршення фінансових результатів: прибуток першої компанії впав утричі, другої – удвічі.

Потрапляння під санкції США лише поглибить ці проблеми: кількість контрагентів може скоротитися через побоювання вторинних санкцій, що загрожує зниженням постачань на зовнішні ринки, зазначають аналітики Альфа-банку.

Під санкції США потрапили не лише “Роснефть” і “Лукойл”, а й 30 дочірніх компаній першої та 6 – другої. Рішення американського Мінфіну може призвести до згортання трейдингових операцій “Лукойлу” через його торговельний підрозділ у Дубаї (Litasco Middle East), тоді як “Роснефть” може стикнутися з проблемами постачання до Індії.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.