21 загиблий і сотні поранених: 36 років тому радянські війська розігнали протести в Тбілісі

Джерело: Эхо Кавказа, Укрінформ

В Грузії відзначають 36 роковини Трагедії 9 квітня — силового розгону мирних демонстрацій радянськими військами, внаслідок чого загинула щонайменше 21 людина, а сотні зазнали поранень.

9 квітня 1989 року, в столиці Грузії Тбілісі сили армії СРСР жорстоко придушили мирну демонстрацію. Трагедія 9 квітня — саме так називають ті події у Грузії — сталася на тлі чергового загострення грузино-абхазького конфлікту.

В березні 1989 року Абхазія заявила про бажання вийти зі складу Грузії і стати окремою республікою в складі Радянського Союзу. У відповідь на це Грузією прокотилася хвиля мітингів.

4 квітня під проводом одного з лідерів національного грузинського руху Звіада Гамсахурдіа розпочався безстроковий мітинг в Тбілісі, який з 6 квітня почав проходити під антирадянськими і антикомуністичними гаслами.

Це налякало місцеву владу, і вона звернулася за допомогою до Москви, попросивши надати військову допомогу. На вищому рівні ухвалили рішення про негайне направлення в Тбілісі підрозділів силовиків. До участі в спецоперації залучили мотострілецький полк дивізії внутрішніх військ імені Дзержинського (одна з елітних частин МВС СРСР), ОМОН з Пермі та Воронежа, полк десантників із Кутаїсі та курсантів школи МВС із Горького (нині – Нижній Новгород).

7-8 квітня вони вже були на вулицях грузинської столиці. Демонстранти заблокували підступи до проспекту Руставелі, використовуючи для цього вантажні машини і тролейбуси. Почались поодинокі сутички між мітингувальниками і військовими.

Під ранок 9 квітня командувач військами Закавказького військового округу Ігор Родіонов наказав почати витіснення демонстрантів з площі — до будинку Уряду рушила бронетехніка, за нею бійці. У хід йшли гумові кийки, сльозогінний газ, саперні лопатки.

Демонстранти стали залишати площу, але майже всі виходи були перекриті автотранспортом. Це різко зменшило шляхи евакуації, виникла паніка та масова тиснява.

За радянськими офіційними даними, того дня загинуло 19 людей, 17 з них — жінки. Загибель людей сталася буцімто в результаті задушення під час тисняви.

За даними слідчої комісії верховної ради Грузії, протягом місяця за медичною допомогою звернулися 4035 осіб. Союзна комісія, яка розслідувала ці події, встановила наявність у постраждалих колотих і різаних ран та ознаки враження отруйними речовинами. Комісія дійшла до висновку про надмірне застосування військовими сили проти демонстрантів.

Втім, військові все заперечували, керівництво СРСР також відмовилося взяти на себе відповідальність за події. Після цієї трагедії уряду Грузії довелось піти у відставку, а довіра до очільника СРСР Михайла Горбачова і центральних органів влади була остаточно підірвана.

З 9 квітня 1989 року почався процес об’єднання грузинського суспільства навколо ідеї національної незалежності та відновлення грузинської державності. Наступного дня на знак протесту проти розгону мітингу місто Тбілісі і решта країни розпочали страйк, а також було оголошено національний 40-денний траур.

Рівно через два роки, 9 квітня 1991 року, парламент країни ухвалив “Акт про відновлення незалежності Грузії”.

• Суд у Грузії засудив колишнього президента Міхеїла Саакашвілі до дев’яти років ув’язнення. Його визнали винним у розтраті значних сум бюджетних коштів.
• Громадський активіст Темур Катамадзе, якого затримали у січні на протестах у Грузії, госпіталізований після тривалого голодування.
• Парламент Грузії, легітимність якого не визнає п’ята президентка країни Саломе Зурабішвілі, опозиція і значна частина громадськості, позбавив мандатів 49 опозиційних депутатів.
• Партія влади “Грузинська мрія” анонсувала посилення покарань за порушення під час акцій протесту. Як заявив виконавчий секретар партії Мамука Мдінарадзе, запропоновані зміни стосуються як адміністративної, так і кримінальної відповідальності.