23 травня – День Героїв: що варто знати про це свято

Джерело: УІНП

В суботу, 23 травня, в Україні відзначають День Героїв – неофіційне свято, яке вшановує усіх українських борців за свободу.

Звідки взялося це свято?

Ідея виникла у колах українських націоналістів. Офіційно День Героїв запровадили у квітні 1941 року на Другому Великому Зборі ОУН (Організації українських націоналістів) у Кракові.

Дату 23 травня обрали не випадково. В травні загинули одразу кілька видатних лідерів українського визвольного руху:

Микола Міхновський (ідеолог українського самостійництва) – загинув 3 травня 1924 року в Києві за загадкових обставин.
Симон Петлюра (Головний Отаман військ УНР) – вбитий радянським агентом у Парижі 25 травня 1926 року.
Євген Коновалець (засновник ОУН) – убитий агентом НКВС у Роттердамі 23 травня 1938 року.

Євген Коновалець відіграв ключову роль в історії: він зміг об’єднати досвідчених ветеранів визвольних змагань 1917–1921 років із запалом патріотичної молоді. Тому саме його трагічна смерть стала головним поштовхом для закріплення цієї дати.

Як відзначали свято

За радянських часів свято було під забороною, тому його відзначали переважно в підпіллі або українці в діаспорі.

Напередодні та цього дня члени та юнацтво ОУН проводили закриті святкові зібрання (сходини). Кімнату, в якій відбувалися подібні академії, прикрашали прапорами та портретами Міхновського, Коновальця та Петлюри.

Такі заходи передбачали дотримання певного церемоніалу, складовими якого було вшанування пам’яті полеглих героїв хвилиною мовчання, зачитування наказу крайового Провідника, виголошення коротких промов та складання присяги новими членами організації. Такі сходини зазвичай тривали до пів години.

Для широкого загалу, де було можливо, проводилися “масові” святочні зібрання. Біля могил місцевих героїв збиралися люди, співали гімн України, гімн ОУН – “Зродились ми великої години”, виголошували промови.

Цей день був особливим у середовищі української діаспори, яка популяризувала тяглість української військової традиції та героїзм воїнів від часів Давньої Русі, козаччини до двадцятого століття, наводячи приклад Української Галицької армії, Січових Стрільців, Армії УНР, ОУН та УПА.

Сучасність

Після 1991 року свято стало набувати популярності, особливо на заході України. У 2014 році масштабні відзначення Дня Героїв відбулися у Волинській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.

Зараз хоч свято не є офіційним, але традиція вшанування героїв 23 травня міцнішає.

“Нині ми вшановуємо наших прабатьків, які обирали спротив, а не ганьбу, усвідомлювали важливість сильної армії як наріжного каменя держави, а ще – прагнули зберегти пам’ять про нашу довгу історію, яка слугує нам джерелом пізнання себе”, – підкреслює голова Офісу президента Кирило Буданов.

Він переконаний, що український Герой – це людина, яка озброєна, освічена, свідома, здатна до дії заради ідеалів волі, заради права жити й розвиватись на своїй землі.

Буданов вказав на символізм того, що сьогодні у Києві вшановують полковника армії УНР, лідера ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію, яка теж активно діяла в лавах визвольного руху. Прах обох повернули в Україну для перепоховання у Пантеоні видатних українців.

У День Героїв “Букви” поспілкувались з Героєм України офіцером штабу 1-го механізованого батальйону 3-ї ОШБр Олександром Хижняком про війну, тил і родину.
Щороку 23 травня в Україні відзначають День морської піхоти. Згадаймо, звідки походить ця дата, та як привітали цього року морпіхів.