35 років незалежності: Залужний назвав ключові орієнтири для майбутнього України
Джерело: NV
Колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Британії, Валерій Залужний вважає, що одним із головних уроків 35 років незалежності України стала необхідність покладатися насамперед на власну обороноздатність, економічну стійкість і технологічний розвиток. У колонці для NV він також застеріг від послаблення та політизації армії на тлі можливих переговорів із Росією.
Залужний присвятив статтю тому, який шлях Україна пройшла від 1991 року та що, на його думку, має стати основою державної політики на наступні роки. Він порівняв цей період із біблійним переходом через пустелю та наголосив, що попереду можуть бути особливо складні роки, протягом яких суспільству доведеться протистояти не лише зовнішньому ворогу, а й втомі, зневірі та внутрішнім суперечностям.
На його думку, російська політика щодо України ґрунтується на небажанні Кремля прийняти розпад Радянського Союзу та українську незалежність як незворотний історичний факт. Саме тому він не бачить підстав розраховувати на довготривалий компроміс із Москвою.
“У великій війні не буде переможців, і сама Росія не здатна перемогти”, – написав Залужний.
Окрему увагу він приділив першим десятиліттям незалежності. За його оцінкою, після 1991 року Україна не змогла належним чином вибудувати сильні державні інституції, економіку, оборонний сектор, науку та технології.
Залужний також критично оцінив багаторічне скорочення української армії, втрату оборонних підприємств і технологічного потенціалу. Він вважає, що нехтування обороною стало одним із чинників, які зрештою зробили велику війну можливою.
“Головне при цьому дбати про посилення потенціалу, щоб у критичний момент все ж мати змогу себе захистити”, – зазначив він.
Одним із ключових уроків для України Залужний назвав Будапештський меморандум. За його словами, йдеться не стільки про відмову від ядерної зброї, скільки про помилкове переконання, що безпеку держави можуть забезпечити зовнішні домовленості.
“Жодні документи не можуть замінити власної спроможності держави захищати себе”, – наголосив він.
Водночас Залужний не заперечує значення міжнародних союзів. Однак, на його переконання, вони можуть бути ефективними лише тоді, коли держава має власну військову силу, стійку економіку та технологічні переваги.
Окремим переломним моментом він назвав 2014 рік. Саме після початку російської агресії, за його словами, українське суспільство продемонструвало високий рівень самоорганізації, а армія почала змінюватися. Держава водночас була змушена поставити питання безпеки в центр своєї політики.
Говорячи про Мінські домовленості та переговори з Росією, Залужний зазначив, що відкладені проблеми зрештою не зникли й завершилися новим етапом війни.
Він також застеріг від повторення подібного сценарію зараз. На його думку, переговори самі собою не є головною загрозою, однак небезпечно входити в них із послабленою армією.
“Що вже точно пастка – це ослаблена, деморалізована та заполітизована армія, яка вже не дасть шансу вибратися з пастки перемовин”, – написав Залужний.
Ще одним ключовим висновком повномасштабної війни він назвав стрімку зміну характеру бойових дій. Сучасна війна, за його словами, вже не обмежується танками, артилерією та ракетами. Дедалі більшу роль відіграють безпілотні й роботизовані системи, штучний інтелект, автономне управління, аналіз даних та супутниковий зв’язок.
Залужний вважає, що Україна стала одним із головних центрів військово-технологічних змін XXI століття та отримала досвід, якого сьогодні не має жодна армія НАТО.
На його думку, завдання держави полягає в тому, щоб перетворити цей досвід на довгострокову систему національної безпеки, а технологічні розробки – на частину економіки.
“Лише чітко сформована політична мета і розроблені стратегії, у тому числі військова, дають шлях до реалізації цієї мети. А наша мета – це все ж таки перемога”, – заявив він.
Залужний також наголосив, що Україна більше не повинна залишатися “буфером” між Сходом і Заходом. За його словами, країна вже стала одним із ключових учасників формування нової європейської системи безпеки завдяки досвіду повномасштабної технологічної війни.
Головним пріоритетом наступного етапу розвитку держави він назвав безпеку. При цьому, за словами Залужного, йдеться не лише про Збройні сили, а й про підготовку фізиків, інженерів і математиків, розвиток науки, технологій та збереження історичної пам’яті.
“Україна вже довела, що вміє боротися. Тепер нам потрібно довести, що ми вміємо виживати та перемагати стратегічно: не допускати помилок минулого, перетворювати досвід у доктрину майбутнього, технології – в економіку, армію – у систему стримування, а Незалежність – у незворотну історичну реальність”, – підсумував Залужний.
- Найвищий рівень довіри серед українців мають колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол у Британії Валерій Залужний, ексміністр оборони Михайло Федоров та колишній голова ГУР, а нині керівник Офісу президента Кирило Буданов. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 16–31 липня.
29–30 вересня на Буковині відбулися п’яті військово-спортивні змагання “Дикі Дрони” серед бойових розрахунків безпілотних літальних апаратів Сил оборони України.
Індійський пілот Smit Machchhar, якого під час польоту Flydubai поранив його другий пілот, розповів прем’єр-міністру Індії Нарендру Моді, як намагався відкрити двері кабіни, щоб пасажири могли прийти йому на допомогу.
Контррозвідка СБУ запобігла теракту у Хмельницькому та затримала неповнолітнього агента РФ, який, за даними слідства, готував вибух українського військовослужбовця.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон пригрозив Україні заходами, якщо Київ не визнає домовленість про конфіденційність передачі двох північнокорейських військовополонених та не вибачиться.
У прифронтових районах Харківщини через інтенсивні російські обстріли триває вимушена евакуація цивільного населення. Люди залишають свої домівки, забираючи лише найнеобхідніші речі.