Понад 4 місяці рятували ногу та зрештою повернули можливість ходити: історія захисника Бахмута Юрія Новака

Джерело: МОЗ

Важкопораненому захиснику Бахмута лікарі понад чотири місяці рятували ногу та зрештою змогли повернути можливість ходити.

Юрій Новак на псевдо “Монах” – родом із міста Костопіль Рівненської області. Рішення піти воювати прийняв ще в перші дні війни. Спонукала історія його роду: діди свого часу теж воювали. Каже, що у свої 28 років до війни з Росією був морально готовим.

Під час оборони України Юрій зазнав трьох поранень. Першого – під Бахмутом, коли прилетіли уламки в шию. Через місяць він повернувся до Опитного (біля Бахмута), де його було поранено вдруге. Третє ж отримав під час роботи з великокаліберною зброєю ДШК.

Тоді росіяни полювали на нього з побратимом два тижні. Наші захисники працювали у багатоповерхівці, адже для точності пострілу потрібна висота. По них били високоточною самонавідною ракетою і руйнували поверх за поверхом.

Однак Юрію вдалося врятувати себе і свого побратима. Він розповів, що після крайнього поранення був евакуйований до шпиталю в Бахмуті, де йому надали першу медичну допомогу, а потім – до Дружківки. Там боєць був на межі між смертю та життям. Але, згадує, що тоді не було ні страху, ні жалю.

Для подальшого лікування Юрія евакуювали до однієї з лікарень Івано-Франківська, де бійця прооперували та вживили пластину. Тамтешній лікар врятував йому ногу. Хлопець 4,5 місяці провів у лікарняному ліжку.

Пізніше освоїв колісне крісло, а згодом міг пересуватися за допомогою милиць. А далі захисника відправили до Рівненщини для подальшої реабілітації. Свої перші кроки він зробив у воді, під керівництвом фізичних терапевтів Клеванського госпіталю.

Зображення: МОЗ

Його шлях був нелегким, проте завдяки своєму завзяттю і незламності боєць став на ноги та вже ходить, спираючись на підлокітники.

Юрій згадує, як по поверненню додому отримав дзвінок від побратима, свого “другого номера”. Бойовий товариш відшукав номер телефону Юри, аби сказати: “Дякую, що врятував моє життя!”

За словами захисника, війська ворога найбільше вразила підготовка наших вояків. Адже наші військовослужбовці добре орієнтуються у надскладних ситуаціях. Вони здатні до аналізу, прийняття самостійних рішень, а також ефективно взаємодіють між собою.

Юрій був командиром групи. У роботі йому допомагав “холодний розум”. Страх ж відчув у Зайцевому, коли в їхній окоп прилетів снаряд. Памʼятає, як тимчасово втратив зір. У цей момент захисника огорнув страх потрапити в полон.

Згадує, як молився Богу. Зізнається, що віра реально допомагає не впасти. Адже молитви матерів та дружин буквально “закривають” від куль. В тому, що вижив, завдячує Богу.

У цивільному житті Юрій має сім’ю, захоплюється історією та колекціонує монети. Чоловік впевнений у перемозі України й каже, що це – лише питання часу.

Український військовий Андрій Марчук після ампутації ноги та протезування планує повернутися на службу в Збройні сили України.
Українському військовому нарощують 17 сантиметрів кістки для того, щоб зберегти ногу після того, як він отримав осколкове поранення під час боїв на Донеччині.
Близько 3 949 постраждалих від повномасштабної війни українців евакуйовано на лікування до закордонних клінік.