Україна та Норвегія спільно вироблятимуть українські дрони
Джерело: Денис Шмигаль/Telegram
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Відповідний документ підписали глава Міноборони Денис Шмигаль та міністр оборони Норвегії Торе Сандвік.
Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей.
Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. Своєю чергою, ми отримаємо сильний виробничий майданчик, який забезпечить наших воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами, – зазначив Шмигаль.
Міністр висловив вдячність Норвегії за підтримку.
Раніше Україна та Норвегія підписали Меморандум про співпрацю у галузі оборонних інновацій та запустили спільну програму Brave-Norway із бюджетом у 20 мільйонів євро.
Додамо, на засіданні 4 квітня уряд Норвегії затвердив збільшення допомоги Україні у 2025 році до 85 мільярдів крон ($7,8 млрд).
Уряд Норвегії схвалив новий пакет підтримки для України на суму 50 мільярдів норвезьких крон, що доповнює раніше виділені 35 мільярдів. У результаті загальний обсяг допомоги Україні у 2025 році сягнув 85 мільярдів норвезьких крон.
Також Норвегія скерувала 86 млн євро внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховної представниці ЄС Каї Каллас.
- Раніше повідомлялось, що Норвегія збільшить фінансову підтримку Україні більш ніж удвічі, а також наростить власні витрати на оборону, заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре, зазначивши, що країна перебуває у найсерйознішій безпековій ситуації за минулі 80 років.
- 12 лютого міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік оголосив про приєднання країни до “коаліції дронів” на підтримку України.
- Міністр оборони Норвегії Торе Сандвік повідомив, що його країна завершить постачання винищувачів F-16 Україні до кінця 2025 року.
У ніч на 3 липня підрозділи Сил оборони України уразили міст, підрозділ радіоелектронної розвідки у Севастополі та інші об’єкти ворога.
2 липня російські війська обстріляли один із медичних закладів у Херсоні. Внаслідок атаки загинув медичний працівник, ще одна людина зазнала поранень.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві збільшилася до 25 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила про різке зростання жертв серед цивільних після масштабної російської атаки на Україну, котра включала десятки ракет і сотні безпілотників та призвела до загибелі 23 осіб у Києві.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві зросла до 23 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.