5 об’єктів культурної спадщини України внесено до Міжнародного списку культурних цінностей

Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України 

Сьогодні, 14 грудня, Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, що перебувають під тимчасовим посиленим захистом.

Мовиться про наступні пам’ятки культурної спадщини, які розташовані в Одесі, Чернігові, у Львівській та Закарпатській областях, а саме:

  • Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Церква Архангела Михаїла, Ужок, Закарпатська обл.;
  • Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Дерев’яна церква Св. Юра, Дрогобич, Львівська обл.;
  • Будівля Одеського національного академічного театру опери та балету;
  • Будівля Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха;
  • Спасо-Преображенський собор міста Чернігів.

Заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар долучилася до засідання Комітету онлайн. Вона презентувала перелік обʼєктів, які подала Україна та зауважила про значні втрати культурної інфраструктури та об’єктів культурної спадщини внаслідок російської агресії та наголосила, що розширення переліку об’єктів під посиленим захистом відбувається саме через цю агресію.

Заступниця міністра зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення Росія запустила понад 10 000 ракет та безпілотників на Україну. Внаслідок цього в країні пошкоджено чи зруйновано понад 1700 об’єктів культурної інфраструктури та понад 870 пам’яток культурної спадщини.

“Зараз вже 25 об’єктів культурної спадщини України користуються найвищим рівнем захисту від військових атак та загроз. Це рішення підвищить безпеку об’єктів під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 88 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників”, – зазначила завідувачка сектору з моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Міністерства культури та інформаційної політики Ліна Дорошенко

Також вона підкреслила, що виступивши з ініціативою включення об’єктів культурної спадщини під посилений захист, Україна виконала важливий крок у реалізації своїх зобов’язань з імплементації положень Гаазької конвенції 1954 року та протоколів до неї. Надання об’єктам культурної спадщини України посиленого захисту стало прецедентом у практиці застосування Другого протоколу як процедури, що була вперше застосована не в мирний, а у воєнний час.

Довідково. 7 вересня ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.