5 об’єктів культурної спадщини України внесено до Міжнародного списку культурних цінностей
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Сьогодні, 14 грудня, Комітет ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту затвердив рішення внести ще п’ять об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного переліку культурних цінностей, що перебувають під тимчасовим посиленим захистом.
Мовиться про наступні пам’ятки культурної спадщини, які розташовані в Одесі, Чернігові, у Львівській та Закарпатській областях, а саме:
- Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Церква Архангела Михаїла, Ужок, Закарпатська обл.;
- Дерев’яні церкви Карпатського регіону. Дерев’яна церква Св. Юра, Дрогобич, Львівська обл.;
- Будівля Одеського національного академічного театру опери та балету;
- Будівля Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха;
- Спасо-Преображенський собор міста Чернігів.
Заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар долучилася до засідання Комітету онлайн. Вона презентувала перелік обʼєктів, які подала Україна та зауважила про значні втрати культурної інфраструктури та об’єктів культурної спадщини внаслідок російської агресії та наголосила, що розширення переліку об’єктів під посиленим захистом відбувається саме через цю агресію.
Заступниця міністра зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення Росія запустила понад 10 000 ракет та безпілотників на Україну. Внаслідок цього в країні пошкоджено чи зруйновано понад 1700 об’єктів культурної інфраструктури та понад 870 пам’яток культурної спадщини.
“Зараз вже 25 об’єктів культурної спадщини України користуються найвищим рівнем захисту від військових атак та загроз. Це рішення підвищить безпеку об’єктів під час війни, потенційно дозволяючи компетентним органам усіх 88 держав-учасниць Другого протоколу 1999 року переслідувати або екстрадувати ймовірних правопорушників”, – зазначила завідувачка сектору з моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Міністерства культури та інформаційної політики Ліна Дорошенко
Також вона підкреслила, що виступивши з ініціативою включення об’єктів культурної спадщини під посилений захист, Україна виконала важливий крок у реалізації своїх зобов’язань з імплементації положень Гаазької конвенції 1954 року та протоколів до неї. Надання об’єктам культурної спадщини України посиленого захисту стало прецедентом у практиці застосування Другого протоколу як процедури, що була вперше застосована не в мирний, а у воєнний час.
Довідково. 7 вересня ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.
- Днями у Парижі відбувся захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України”, під час якого було представлено результати майже річної роботи з документування порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурної спадщини, відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та двох протоколів до неї.
- Станом на 1 грудня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 863 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
- Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.