500 млн доларів на рік: у Кремлі збільшили фінансування внутрішньої пропаганди

Джерело: ГУР МОУ

За інформацією української розвідки, у Кремлі збільшили фінансування внутрішньої пропаганди.

Pjrhtvf, упродовж 2023 року Росія витратила 58 мільярдів рублів або ; близько пів мільярда доларів на створення пропаганди так званими “некомерційними” організаціями.

Йдеться про формально не пов’язані з державою-агресоркою структури, які позиціонують себе як “автономні”, але насправді на замовлення Кремля виробляють так званий “патріотичний контент” для поширення в інтернеті: блоги, новини, фільми, серіали, відеоігри тощо.

Виділені Москвою мільярдні бюджети вказані організації зобов’язувались витратити на внутрішню пропаганду з метою:

  • формування лояльної до режиму Путіна громадської думки;
  • виправдання агресії РФ проти України;
  • впливу на свідомість військовослужбовців РФ шляхом глорифікації їхньої участі у війні.

В українській розвідці пояснили, що збільшення витрат на приховану пропаганду для внутрішньої авдиторії може свідчити як про зниження рівня довіри до офіційних традиційних медіа держави-агресорки, так і про спробу путінської диктатури взяти під контроль інтернет-середовище в Росії.

11 листопада вранці та вдень російські війська атакували Харків ударними безпілотниками. Внаслідок чергових обстрілів у місті п’ятеро постраждалих.

Глава російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський повідомив, що дипломати Європейського Союзу не брали участі у переговорному процесі в ОАЕ.

На Одещині правоохоронці викрили групу медиків, котрі за 8 тисяч доларів обіцяли військовозобов’язаним чоловікам оформити інвалідність для отримання відстрочки від мобілізації. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.

11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.

У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.