500 млн доларів на рік: у Кремлі збільшили фінансування внутрішньої пропаганди

Джерело: ГУР МОУ

За інформацією української розвідки, у Кремлі збільшили фінансування внутрішньої пропаганди.

Pjrhtvf, упродовж 2023 року Росія витратила 58 мільярдів рублів або ; близько пів мільярда доларів на створення пропаганди так званими “некомерційними” організаціями.

Йдеться про формально не пов’язані з державою-агресоркою структури, які позиціонують себе як “автономні”, але насправді на замовлення Кремля виробляють так званий “патріотичний контент” для поширення в інтернеті: блоги, новини, фільми, серіали, відеоігри тощо.

Виділені Москвою мільярдні бюджети вказані організації зобов’язувались витратити на внутрішню пропаганду з метою:

  • формування лояльної до режиму Путіна громадської думки;
  • виправдання агресії РФ проти України;
  • впливу на свідомість військовослужбовців РФ шляхом глорифікації їхньої участі у війні.

В українській розвідці пояснили, що збільшення витрат на приховану пропаганду для внутрішньої авдиторії може свідчити як про зниження рівня довіри до офіційних традиційних медіа держави-агресорки, так і про спробу путінської диктатури взяти під контроль інтернет-середовище в Росії.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані про нову модифікацію російського реактивного безпілотника “Герань-4”, яку війська РФ почали застосовувати восени 2026 року.

У Росії дедалі активніше використовують створені штучним інтелектом пісні для поширення воєнної пропаганди. Такі композиції з’являються на Spotify, Apple, YouTube, Deezer та інших стримінгових платформах і набирають мільйони прослуховувань.

Триває 1685-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,5 млн осіб.

У Харкові внаслідок російської атаки загинула одна людина, ще восьмеро дістали поранення. Удари зафіксували у Київському та Індустріальному районах міста.

4 жовтня лідер фракції Петро Порошенко повідомив про зустріч із Федеральним канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, котрий приїхав з неанонсованим візитом до Києва.