700 висланих дипломатів і 130 нових справ – як Європа відповідає на шпигунську експансію РФ

Джерело: СЗРУ

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські спецслужби вислали близько 700 російських розвідників, які діяли під прикриттям дипломатичних місій. Наймасштабніші чистки відбулися в Болгарії, де статус “persona non grata” отримали 82 представники російських дипустанов.

Тоді як у Німеччині вислали 65 осіб, у Польщі – 58, Румунії – 52, Словаччині – 39, Нідерландах і Словенії – по 34 та ін.

Після втрати мережі під дипломатичним дахом російські спецслужби переключилися на вербування “одноразових агентів” з-поміж цивільних у Європі. Зафіксовано 47 випадків звинувачення у шпигунстві на користь Москви у Польщі, 20 – в Естонії, 19 – у Латвії, 12 – у Німеччині та 10 – у Сполученому Королівстві. Загалом підозрюваними в роботі на Росію стали 130 осіб у 12 європейських країнах, –  зазначили у відомстві.

Російські вербувальники активно використовують інтернет, соціальні мережі, церковні громади, спортивні клуби та масові заходи для пошуку потенційних виконавців, додали у СЗРУ. Таких осіб як правило залучають лише один раз – для отримання інформації або виконання певних завдань на користь агресора. Це частина гібридної стратегії Кремля, спрямованої на підрив безпеки європейських держав.

У Службі зовнішньої розвідки України закликали українців і громадян інших країн до пильності, аби не стати інструментом російської агресії.

Зауважимо, уряди країн ЄС домовились обмежити поїздки російських дипломатів всередині блоку у відповідь на сплеск спроб саботажу, які, за даними розвідки, часто виконуються шпигунами, які працюють під дипломатичним прикриттям. Спонсоровані Кремлем агенти розвідки звинувачуються в ескалації проти країн НАТО – від підпалів до кібератак та використання БпЛА – у межах скоординованої кампанії з дестабілізації союзників України.

Запропоновані правила зобов’яжуть російських дипломатів, які працюють у столицях ЄС, інформувати уряди інших країн про свої плани поїздок, перед тим як перетнути кордон країни перебування. Дану ініціативу запропонувала Чехія. Вона є частиною нового пакета санкцій ЄС проти Росії. Щоб ухвалити санкції потрібна згода всіх членів блоку. Спершу Угорщина була проти цієї ініціативи, але згодом зняла вето, повідомили два джерела.

  • Двох 17-річних юнаків заарештували в Нідерландах у справі, пов’язаній з російським шпигунством.
  • Австрійські спецслужби викрили багаторічного співробітника енергетичного концерну OMV, який передавав конфіденційну інформацію російському дипломату. Про це повідомляє австрійський журнал Profil у матеріалі під назвою “Шпигуни Путіна в OMV”.
  • Служба державної безпеки Латвії затримала громадянина країни, підозрюваного у передачі російській розвідці даних про військові об’єкти Латвії, їх планування та системи безпеки.

В четвер, 4 листопада, в Україні відзначають День ракетних військ і артилерії.

Інформація щодо “контролю” над Добропіллям не відповідають дійсності — українські сили ліквідували ДРГ, що зайшла на околиці села, та утримують населений пункт, повідомили у Генштабі.

До суду скерували справу трьох російських командирів, котрі наказали атакувати Чернігів у березні 2022 року з “Градів”. Тоді російський обстріл призвів до загибелі 20 цивільних.

У польському Слупську вчитель школи будівельної справи принижував українських учнів, називав їх “покидьками” і стверджував, що через національність вони не складуть іспити. Після одного з уроків хлопців побили старшокласники.

4 грудня російські окупанти дроном атакували Нікополь на Дніпропетровщині, внаслідок чого загинула людина.