700 висланих дипломатів і 130 нових справ – як Європа відповідає на шпигунську експансію РФ
Джерело: СЗРУ
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну європейські спецслужби вислали близько 700 російських розвідників, які діяли під прикриттям дипломатичних місій. Наймасштабніші чистки відбулися в Болгарії, де статус “persona non grata” отримали 82 представники російських дипустанов.
Тоді як у Німеччині вислали 65 осіб, у Польщі – 58, Румунії – 52, Словаччині – 39, Нідерландах і Словенії – по 34 та ін.
Після втрати мережі під дипломатичним дахом російські спецслужби переключилися на вербування “одноразових агентів” з-поміж цивільних у Європі. Зафіксовано 47 випадків звинувачення у шпигунстві на користь Москви у Польщі, 20 – в Естонії, 19 – у Латвії, 12 – у Німеччині та 10 – у Сполученому Королівстві. Загалом підозрюваними в роботі на Росію стали 130 осіб у 12 європейських країнах, – зазначили у відомстві.
Російські вербувальники активно використовують інтернет, соціальні мережі, церковні громади, спортивні клуби та масові заходи для пошуку потенційних виконавців, додали у СЗРУ. Таких осіб як правило залучають лише один раз – для отримання інформації або виконання певних завдань на користь агресора. Це частина гібридної стратегії Кремля, спрямованої на підрив безпеки європейських держав.
У Службі зовнішньої розвідки України закликали українців і громадян інших країн до пильності, аби не стати інструментом російської агресії.
Після гучної крадіжки у Луврі французький президент заявив, що держава посилить безпеку в музеях.
Після зараження COVID-19 у мишей народжувалося потомство з вищим рівнем тривожності. Вчені припускають, що подібне може стосуватися й людей.
Безпеку Дональда Трампа знову перевіряють після виявлення підозрілої споруди біля Air Force One.
Вірменія може подати заявку на вступ до Європейського Союзу вже у листопаді, повідомив міністр закордонних справ країни Арарат Мірзоян.
Представництво ООН у Ємені веде переговори про звільнення своїх співробітників, затриманих бойовиками-хуситами.