8 жовтня 1871 року народився український спортсмен-борець Іван Піддубний
Джерело: Букви
8 жовтня 1891 року народився Іван Максимович Піддубний – український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби.
Іван Піддубний народився на Полтавщині, у селі Красенівка (на той час Золотоніський повіт, Полтавська губернія). Його батьки Максим та Ганна мали козацьке коріння.
Зокрема прадід майбутнього силача по батьківській лінії у 1708 році спільно з козаками Іркліївського куреня лицарства Низового, під проводом Кошового отамана Костя Гордієнка та разом з козацьким військом гетьмана Івана Мазепи, воював проти Московії за суверенну Україну під Полтавою.
Матір походила зі старовинної козацької родини Науменків, чий рід славився довголіттям.
Окрім Івана, у Максима та Ганни Піддубних було ще двоє синів та троє доньок.
Батько Івана був високого зросту та мав неабияку фізичну силу. Така тілобудова дісталась й Івану. Натомість від матері він успадкував гарний голос, завдяки чому співав у церковному хорі.
До 17 років Іван проживав у рідному селі. Саме тут він зустрів своє перше кохання – Олену Вітяк. Але дівчина, яку сподобав Іван, була з заможного роду, тому її батьки не хотіли видати її заміж за майбутнього чемпіона.
Саме через це, за свідченнями, Іван Піддубний виїхав з малої Батьківщини і подався у Севастополь на заробітки, де працював вантажником. У 1859 році переїхав до Феодосії, де від земляків дізнався, що Олену видали заміж за іншого.
У Криму Іван познайомився з учнями морехідних класів Антоном Преображенським та Василем Васильєвим, які захоплювались важкою атлетикою. Від них він отримав книгу атлета Карла Абса, яка й привила йому любов до спорту.
Українець почав щоденно тренуватись, зокрема вправлявся з гирями та займався гімнастикою.
У 1897 році до Феодосії приїхав мандрівний цирк Безкоровайного, до трупи якого входили атлети та борці. Піддубний спробував свої сили у греко-римській боротьбі та переміг усіх суперників. З цього часу почалася стрімка циркова кар’єра Івана Піддубного у боротьбі.
У 1898 році він повернувся до Севастополя і вступив до місцевого цирку, яким керував Жіжетто Труцці – член старовинної італійської циркової родини Труцці. Іван дуже швидко перейняв й опанував тонкощі боротьби “на поясах”. Почав перемагати суперників не лише грубою силою, але й за допомогою техніки, викликаючи красивими і спритними прийомами схвалення глядачів. Прочитавши книги з важкої атлетики та боротьби, Іван склав для себе програму тренувань.
Вже у 1900 році Іван Піддубний переїхав до Києва і приєднався до цирку братів Нікітіних. У медкомісії, яка оглядала борця, зафіксували такі його параметри – зріст 184 см, вага 118 кг, груди 137 см, біцепс 44 см, передпліччя 36 см, зап’ястя 21 см, шия 60 см, стегно 68 см, гомілка 47 см.
Разом з цирком Нікітіних Піддубний гастролював п’ять років по всій Росії. Зокрема побував на Кавказі, у Сибіру. Про сили Івана вже знали й Санкт-Петербурзі, куди його запросив граф Рибоп’єр — голова Санкт-Петербурзького атлетичного товариства і запропонував готуватись до чемпіонату світу у Парижі.
“Коли я погодився — мені негайно представили тренера Ежена і двох кращих любителів — борців, якби я з ними тренувався і вивчав технічні прийоми французької боротьби. Після 3-місячних тренувань у Петербурзі я разом з Еженом відправився у Францію, де продовжувались мої тренування ще на протязі 2-х місяців”, – писав Піддубний у своїй автобіографічній книзі.
На чемпіонат приїхало 130 борців, яких поділили на дві групи за ваговою категорією – легкою та важкою. Піддубний опинився у категорії важкої ваги. Здобувши 11 перемог, українець зійшовся у поєдинку з французом Раулем ле Буше. Попри явну перевагу українця, судді віддали перемогу Буше. Петербурзьке атлетичне товариство, яке запросило по телеграфу суддівську колегію дати дозвіл на повторний поєдинок Піддубного з Буше, однак француз відмовився.
“Я чесно одержав 11 перемог, а програш відбувся не з моєї вини. З пройдисвітом французом я ще порахуюся”, – сказав українець.
І правда, у лютому 1904 року на арені цирку Чинізеллі у Петербурзі на міжнародному турнірі Піддубний переміг усіх суперників, зокрема Рауля ле Буше.
Далі з 1905 по 1909 роки Іван Піддубний виграв шість чемпіонатів світу з боротьби. Його називали “чемпіоном чемпіонів” – титулом, яким до нього ніхто не володів.
Іван Піддубний був тривалий час не лише найкращим борцем світу, а й пристрасним пропагандистом чесності у спорті. Почуття заздрощів чи нездорового суперництва було йому незнайоме.
Іван Піддубний завжди рішуче відхиляв вигідні пропозиції махінаторів від спорту, до кінця життя пам’ятаючи напутні слова батька, який, випроводжаючи його колись із села до Севастополя на заробітки, сказав:
“Пам’ятай, Іване, що роду ти з батька-матері козацького, запорозького, і що козаку честь дорожча матері, дорожча батька рідного. Запам’ятай, Іване, продаси честь — не син ти мені, а я не батько тобі”.
На початку 1930-х років у СРСР запровадили паспорти. У різних джерелах зустрічається історія про те, що коли Піддубному дали паспорт, в ньому прізвище було записане через “о” — на російський лад, а не через “і”, а національність була вказана “русский”.
Він, недовго думаючи, власноруч написав “і” замість “о”, та замість “русский”, вписав “українець”. Таке не могло бути непоміченим агентурою НКВД. Піддубного заарештували та катували електрошоком. Вимагали видати всі іноземні рахунки.
Після завершення спортивної кар’єри у 1941 році жив в Єйську на березі Азовського моря. Під час окупації Єйська в 1941-1943 роках Іван Піддубний продовжував демонстративно носити свій орден Трудового Червоного Прапора, вручений 1939 року.
Німецька влада дозволила йому працювати в більярдному залі при військовому госпіталі, що дозволило пережити окупацію.
Відповів відмовою поїхати до Німеччини і готувати німецьких спортсменів. З приходом Червоної армії його намагалися заарештувати за співпрацю з німцями, однак звільнили через нестачу доказів.
Залишивши спорт, Іван Піддубний був забутий всіма й останні роки життя провів у злиднях. Помер 8 серпня 1949 року у 77-річному віці у Єйську.
Був двічі одружений: перша дружина — Антоніна Квітко–Хоменко, друга — Марія. Онуки і правнуки живуть у Казахстані.
У рідному селі Піддубного Красенівці відкрили музей “чемпіона чемпіонів” і встановили йому пам’ятник. Щороку тут проходять змагання імені Івана Піддубного.
Пам’ятник Івану Піддубному встановили і у російському Єйську. У Києві, Львові та Дніпрі є вулиці Івана Піддубного.
Піддубному присвячували поштову марку, а Нацбанк до 150-річчя з дня його народження запровадив пам’ятну монету номіналом 2 гривні.
- 23 вересня 1872 року в селі Білявинці на Тернопільщині в родині священника Амвросія Крушельницького народилася майбутня легенда оперної сцени Соломія Крушельницька.
Російські окупанти після викрадення українських дітей на тимчасово окупованих територіях пропонували їм 100 000 рублів за переїзд до міст РФ на їхній вибір.
Народний депутат Тарас Тарасенко розповів, що підготовлено законопроєкт, який передбачає можливість виплачувати пенсій через платіжну систему “Нової пошти”.
Міністр фінансів Угорщини Міхалі Варга заявив, що Угорщина затримає кредит G7 для України на суму 50 мільярдів доларів до президентських виборів у США наступного місяця.
Банки Нідерландів заморозили набагато менше російських активів, ніж очікувалося. Спочатку повідомлялося про 660 мільйонів євро, але насправді сума становила лише 97,2 мільйона євро.
Ураган “Мілтон”, що наближається до узбережжя Флориди (США), викликав масову евакуацію та закриття аеропортів у регіоні. Стихія, що рухається зі швидкістю 15 км на годину, поки що знаходиться за понад 1 тисячу км на південний захід від міста Тампа. За прогнозами, “Мілотон” досягне суші ввечері в середу.