87 років тому відбувся найбільший масовий розстріл української інтелігенції в Сандармоху
Джерело: Букви
3 листопада 1937 року відбувся найбільш масовий розстріл української інтелігенції в урочищі Сандармох (Медвеж’єгорський район, Республіка Карелія, Росія).
5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) “Про антирадянські елементи”. Розпочалося масове винищення людей, яких радянська влада визначила “ворогами народу”: учених, митців, інженерів, військових.
9, 10 і 14 жовтня 1937 року Особлива Трійка управління НКВС по Ленінградській області засудила до смертної кари 1116 в’язнів з усього Радянського Союзу. Їхні кримінальні справи були сфабриковані — людей засуджували за участь у вигаданих організаціях та підготовку уявних диверсій.
Фото з відкритих джерел
Засуджених етапували морем до порту “Кемь”, далі залізницею доправили на станцію Медвежа Гора, а розміщували в СІЗО Біломорсько-Балтійського табору, звідки вже на вантажівках партіями вивозили до лісового урочища Сандармох.
Розстріли відбувалися 27 жовтня та з 1 до 4 листопада 1937 року. Виконавцями вироків були капітан держбезпеки Михайло Матвєєв і його помічник, молодший лейтенант держбезпеки Георгій Алафер.
За 5 днів вони розстріляли 1111 засуджених. Один в’язень помер у Соловецькій тюремній лікарні до виконання вироку, ще чотирьох відправили для додаткового розслідування до Києва, Одеси й Ленінграда. Їх стратили дещо пізніше.
287 жертв розстрілу були українцями або близько пов’язаними з Україною особами. Найбільше їх – сто п’ятдесят одного – стратили 3 листопада 1937 року.
Фото з відкритих джерел
Серед “жертв Сандармоху” – літератори Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Микола Зеров, Марко Вороний (син Миколи Вороного), Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Михайло Яловий (псевдонім Юліян Шпол), Олекса Слісаренко, Клим Поліщук, Андрій Баб’юк (псевдонім Мирослав Ірчан), Василь Атаманюк, театральний режисер Лесь Курбас, освітяни Антін, Богдан і Остап Крушельницькі, історики Матвій Яворський і Сергій Грушевський (небіж Михайла Грушевського), географ і картограф Степан Рудницький, дипломати й правознавці Михайло Лозинський і Юрій Мазуренко, колишній прем’єр-міністр УНР Володимир Чехівський, військові діячі Омелян Волох, Михайло Полоз та багато.
Фото з відкритих джерел
У 1936 році Міхаіла Матвєєва нагородили “за особые заслуги в борьбе за упрочение социалистического строя” орденом Червоної Зірки (а в березні 1941-го – позбавили цієї нагороди). А в грудні 1937 “за самоотверженную работу по борьбе с контрреволюцией” нагородили радіолою з платівками.
Фото з відкритих джерел
Нове дослідження Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel) засвідчило, що хоча підтримка України з боку Сполучених Штатів у 2025 році скоротилася на 99%, загальний обсяг допомоги країні залишився приблизно на рівні минулих років, оскільки Європа різко збільшила свій внесок.
Верховна Рада прийняла закон, який надає військовим, які підписали “Контракт 18-24”, гарантоване право на відстрочку від мобілізації на рік після завершення служби.
Лауреатом премії імені Евальда фон Клейста (Ewald‑von‑Kleist‑Preis), котра щорічно присуджується за внесок у міжнародну співпрацю та врегулювання конфліктів, у 2026 році став український народ, який вже майже чотири роки чинить опір масштабній російській агресії. Нагороду передадуть 14 лютого президенту Володимиру Зеленському на полях Мюнхенської конференції з безпеки (MSC).
Європейська комісія узгодила новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на енергетичний сектор, фінансові послуги та торгівлю.
Україна та Франція підписали Лист про наміри стосовно спільного виробництва озброєння та обговорили постачання літаків і систем ППО. Міністр оборони Михайло Федоров спільно з міністеркою збройних сил Франції Катрін Вотрен у Києві узгодили ключові пріоритети оборонної співпраці.