Міжнародний кримінальний суд очолила суддя, котра видала ордер на арешт Путіна

Джерело: пресслужба МКС

11 березня судді Міжнародного кримінального суду на пленарному засіданні обрали суддю Томоко Акане Головою Суду.

Томоко Акане — одна з суддів, котрі видала у березні 2023 року ордер на арешт глави РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в Росії Марії Львової-Бєлової.

Суддю Росаріо Сальваторе Айтала обрали першим віце-президентом, а суддю Рейне Алапіні-Гансу – другою віцепрезиденткою. Члени президії обираються терміном на три роки і набувають чинності негайно.

На посаді Акане змінила польського юриста Петра Хофманського, котрий очолював МКС із березня 2021 року.

Вона зазначила, що, зокрема, зосередиться на зміцненні діалогу з державами-учасницями та країнами, які ще не ратифікували Римський статут.

Для мене велика честь бути обраною моїми колегами-суддями на посаду глави Міжнародного кримінального суду. У цей складний для Суду час потрібне стабільне, співпрацююче та єдине керівництво, — зауважила Акане.

17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.

Читайте також: МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC

Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.

Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.